Представник Апостольського Престолу про виклики для Європи

Виступаючи 6 березня 2015р. в Братиславі на зустрічі юридичних консультантів європейських єпископатів, організованій Радою Єпископських Конференцій Європи, секретар з відносин Апостольського Престолу з державами архиєпископ Пол Галлахер говорив про виклики, що стоять перед Європою і Католицькою Церквою. Він згадав легенду про викрадення Європи, на честь якої отримав назву наш континент. Зевс прийняв вигляд білого бика і переніс азіатську красуню на Крит. У цьому міфі закладена історична правда: колиска європейської культури дійсно знаходиться в Азії. Сьогодні ця міфічна тварина рідко нагадує нам про викрадення Європи. Скоріше, в сучасному світі фінансів бик став символом економічного багатства. Досить згадати бронзові скульптури перед нью-йоркською фондовою біржею: ведмідь – символ економічної рецесії – лапою знижує курс акцій, а бик рогами піднімає його вгору, обіцяючи багатий дохід. Навіть у наші дні, підкреслив архиєпископ Галлахер, цей бик все ще може спокусити і викрасти Європу: гроші стали важливішими за людей. Саме про це попереджав папа Франциск членів Європейського парламенту та Парламентської асамблеї Ради Європи. 25 листопада 2014р. Папа віддав перевагу виступу не в Брюсселі, а в Страсбурзі, так як це дозволило йому звернутися до Ради Європи, в якій представлені всі європейські країни, у тому числі Росія і Україна, Вірменія та Азербайджан. Він хотів підкреслити, що наш континент більше, ніж Європейський Союз.

У центрі виступу Понтифіка в Страсбурзі була тема людської гідності, цінності кожної людини. Права людини повинні дотримуватися, не тому що політики визнають “цінність, унікальність і неповторність кожної людини”, а тому що вони вигравійовані в серці кожного з нас, упевнений папа Франциск. Однак він перестерігає нас від помилок, які можуть стати результатом неправильного розуміння і застосування прав людини. У наші дні намітилася тенденція вимагати ще більш широких – індивідуалістичних – прав. В основі цього лежить концепція людини, відлученої від соціального і антропологічного контекстів, схожої на “одноклітинні організм”, байдужої до інших “одноклітинних” навколо неї. Схоже, що найважливіше поняття обов’язків більше ніяк не пов’язане з поняттям прав.

Християнська думка, на якій грунтується історія та культура Європи, завжди сприяла гідності людини і суспільного добробуту. Однак, як нагадує нам Папа, християнство – це не тільки наше минуле, а й сьогодення і майбутнє, бо воно ставить в центр людину. Сьогодні, коли гідність людини в небезпеці, Європа може здобути велику користь з християнської моралі. Святіший Отець закликав членів Європейського парламенту будувати Європу не на основі економіки, а на грунті святості людини. Прийшов час відновити Європу науки, мистецтва, музики, людських цінностей і віри. Континент, що відокремлює себе від християнських коренів, пускається в “мовчазну завзятість”. Там, де панують економічні інтереси, прибуток і ринок, бик Європи робиться золотим телям, ідолом хибних цінностей і прагнень, зауважив архиєпископ Галлахер.

За словами Папи, ми повинні відновити “Європу, яка дивиться в небо і переслідує високі ідеали”, Європу, яка дбає про кожну людину, орієнтир для всього людства. Святіший Отець звертає увагу на певні проблеми Європи, на тяжке становище мігрантів: “Не можна дозволити Середземному морю стати величезним кладовищем!” В обов»язок Церкви не входить займатися щоденною політикою, вона може тільки закликати політичних діячів шукати довгострокові рішення. Архиєпископ Галлахер із задоволенням відзначив той факт, що після виступу Папи в Страсбурзі Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію проти дискримінації християн у Європі.

На думку ватиканського єрарха, в наступні роки і десятиліття в Європі необхідно продовжувати процес досягнення єдності, без обмежень помилкового егалітаризму та надмірної бюрократії, щоб гарантувати міцний мир. У Європі ніколи знову не повинно бути війни! Архиєпископ Галлахер висловив переконання, що справжня єдність може бути досягнута тільки завдяки довірі, братерству і прийняттю культурних відмінностей.