Вчення Івана Павла II в апостольському листі «Ordinatio sacerdortalis» про уділення священичих свячень тільки чоловікам є остаточним, – написав префект Конгрегації доктрини віри кардинал-номінант Луїс Ладарія на сторінках ватиканської газети «L’Osservatore Romano».
Він нагадав, що через таїнство священства священики уподібнюються до Христа Священика, щоб могти діяти від Його імені. Христос уділив це таїнство дванадцятьом апостолам, тільки чоловікам, які передали його іншим чоловікам. Церква «назавжди пов’язана» цим рішенням, яке «виключає, щоб служіння священства могло бути законно уділене жінкам».
В Апостольському посланні «Ordinatio Sacerdotalis» від 22 травня 1994 р. Іван Павло II писав, що, бажаючи «усунути всі сумніви в такій важливій справі, що стосується божественної установи Церкви», силою свого «уряду утвердження братів» заявляє, що «Церква не має жодного права уділяти священичі свячення жінкам і що це рішення всі вірні Церкви мають вважати остаточним». – У відповідь на запитання, що стосується вчення «Ordinatio sacerdotalis», Конгрегація Доктрини Віри підтвердила, що йдеться про істину, що належить до депозиту віри, – додав Архиєпископ Ладарія.
Тому викликають тривогу голоси в деяких країнах, що підривають остаточний характер цього вчення і стверджують, що воно не було визначене ex cathedra, отже його може змінити наступний папа або вселенський собор. – Поширюючи ці сумніви, виникає серйозна плутанина серед вірян не тільки щодо таїнства священства як частини божественної системи Церкви, а й щодо звичайного учительського уряду, який може навчити католицької доктрини непомильно – пише префект Конгрегації доктрини віри.
Він зазначив, що неможливість свячень жінок як священиків належить до «матерії таїнства» свячень. Тому Церква не має можливості змінити цю матерію. Це не тільки елемент церковної дисципліни, бо стосується «структури таїнства» і має доктринальний характер. Церква, «з послуху Господу», не може змінити цю традицію і намагається пояснити її значення, бо якщо її хотів Христос, Який є Логос, вона не може бути позбавлена сенсу. Як священик діє від імені Христа (in persona Christi), то «його буття чоловіком є невід’ємним елементом цього сакраментального уявлення». З огляду на різницю і взаємодоповнюваність функцій між чоловіком і жінкою – які не несуть підпорядкованості, а «взаємне збагачення» – священичих свячень не отримала Марія, яка є «постаттю Церкви».
До того ж, Архиєпископ Ладарія пояснив, що непомильність стосується «не тільки урочистої заяви собору або папи, коли навчає ex cathedra», а також «звичайного і універсального вчення єпископів по всьому світу, коли в спілкуванні один з одним і з папою проголошують католицьку доктрину, якої треба дотримуватися». – Про таку непомильність сказав Іван Павло ІІ в «Ordinatio sacerdotalis». Таким чином, він не оголосив нової догми, але відповідно до повноважень, наданих йому як наступнику Петра, формально і чітко підтвердив, щоб усунути будь-які сумніви, те, що звичайне і універсальне учительство Церкви впродовж усієї історії Церкви вважало таким, що належить до депозиту віри, – писав кардинал-номінант.
Він показав, що публікації апостольського листа Папи Івана Павла II передували консультації між головами єпископських конференцій. Усі, без винятку, «заявили з переконанням, в послуху Церкви Господу, що вона (Церква) не має влади уділяти священичі свячення жінкам».
Архиєпископ Ладарія наголосив, що Бенедикт XVI у своїй проповіді під час Літургії Хреста 2012 року згадував вчення Івана Павла II, як і Папа Франциск в Апостольській адгортації «Evangelii gaudium» і під час прес-конференції в літаку, повертаючись зі Швеції до Риму, коли він заявив, що «останнє слово у справі свячень жінок у Католицькій Церкві сказав св. Іван Павло II», інформує wiara.pl.
