«Пристрасть, яку по собі залишає гріх, є дезорієнтацією всіх наших душевних сил»,- Глава УГКЦ у 132-й день війни

«Фронт, який простягнувся від Харківщини на північному сході і аж до Миколаївщини та Херсонщини на півдні, є лінією людського болю, лінією вогню, де щодня гинуть десятки людей. Не про всіх ми знаємо, не про всіх чуємо, але ворожі бомби не перестають падати на міста і села України. Найбільш інтенсивні бої ідуть на Донеччині, довкола міст Слов’янськ і Краматорськ. Майже щоночі зазнають бомбових ударів різні квартали Харкова. Місто здригається від російських ударів і потребує нашої особливої молитовної підтримки», – зазначив Предстоятель.

Глава Церкви попросив про молитви за тих людей, які опинилися на окупованих територіях і щодня стають жертвами насильства, грабежу, депортації, приниження людської гідності.  «Ми поручаємо їх Божому милосердю і за них особливо хочемо молитися», – сказав він.

Сьогодні Блаженніший Святослав роздумує над завершенням невидимої боротьби з лихими помислами. Цей фінал не оптимістичний, проте якраз це стається з людиною, коли вона потрапляє в лабети зла, свідомо і добровільно передавши себе в руки ворога людського роду.

Ми говорили, пригадує архиєрей, про чотири етапи того, як диявол атакує людину, як крок за кроком завойовує людське серце. Часом ті етапи стаються миттєво, як одна-єдина атака, і лише досвідчене око духовного отця може помогти нам їх розрізнити. Натомість те, про що говоритимемо сьогодні, очевидне для всіх.

«На п’ятій стадії боротьби зі злом, коли людина вже прийняла злу думку, обміркувала її і піддає їй свою волю, вона [людина] стає подібна до зруйнованого міста. Учинений гріх  зсередини руйнує наш розум, нашу волю, наші почуття. Навіть одноразовий грішний вчинок, особливо тяжкий, переводить людину в стан гріха. Відтак інші її вчинки є лише виявом життя в цьому стані», – пояснює він.

Цей гріховний стан, продовжує думку архиєрей, східнохристиянська духовність називає пристрастю. Тож пристрасть – це стан поневолення людини внаслідок гріховного вчинку.

«Наш розум затьмарюється і стає не здатним розрізняти добро і зло. А наша воля стає більше схильна вибирати зло. Пристрасна людина відчуває постійний потяг до зла, який може досягати такої сили, що вона втрачає силу спротиву і перетворюється на раба цієї пристрасті. Це можна порівняти зі станом людини, яку вкусив комар. Спочатку виникає свербіж. Людині хочеться почухати уражене місце, вона це робить.  Але від чухання свербіж тільки посилюється. Уражена ділянка тіла набирає ознак запалення, відбувається порушення функціонування певного органа. Те саме стається з людиною, яка служить своїм пристрастям, постійно їх подразнює і їм догоджає», – пояснює архиєрей.

І додає: «Ця особа стає розбита: воля прагне одного, розум розуміє і скеровує до іншого, а почуття ведуть на ще іншу дорогу. Навіть у розбитому стані людина не втрачає образу Бога у своїй душі, вона втрачає тільки Його подобу. Така людина сама вже не може позбавити себе потягу до зла і потребує допомоги Божественної благодаті, потребує її цілющої, рятівної сили».

Відтак Предстоятель запросив усіх до молитви за українських хліборобів. «Наші лани починають потроху дозрівати. Хлібороби готуються до жнив озимих зернових культур. І ворог видумує новий спосіб, як завдавати ударів по Україні. Починає палити лани України, засіяні хлібом, щоб забрати його в тих, хто голодний. Молімося за наших хліборобів, щоб вони могли зібрати Богом даний урожай, навіть цього воєнного року, і нагодувати голодних не тільки в Україні, а й у всьому світі, і таким чином врятувати багатьох від голодної смерті, зокрема тих обставин голоду, розрухи, які спричиняє війна», – запрошує Отець і Глава УГКЦ.

«Боже, благослови Україну! Боже, благослови захисників України! Боже, благослови наших хліборобів! Боже, захисти і благослови батьків, які рятують життя своїх дітей! Боже, благослови всіх тих, хто перед обличчям військового лихоліття і смерті, яку несе ворог, рятує життя і йому служить!» – просить Глава УГКЦ.