Професійна освіта у поєднанні з християнським вихованням. Особливості діяльності молодіжного навчального центру Святого Івана Боско

Наближається літо – гаряча пора для абітурієнтів. Школярів турбує питання: яку ж професію обрати і де саме здобувати освіту. Не кожен має можливість навчатися в університетах чи інститутах, тож обираючи поміж професійно-технічними закладами, варто дізнатися про те, що вони пропонують і які цілі перед собою ставлять.

У Львові є училище, яке, даючи професійну освіту та диплом державного зразка, також дбає про християнське виховання студентів. Це Молодіжний навчальний центр імені святого Івана Боско, яким опікуються отці Салезіяни. Про особливості цього католицького навчального закладу розповів його директор о. Юрій Смакоус, СДБ.

Отче, коли виник Молодіжний навчальний центр ім. св. Івана Боско та які спеціальності цей заклад пропонує?

Виник Центр у 2003 році. Він був названий на честь св. Івана Боско, який присвятив своє життя праці з молоддю, показуючи, що добре виховання ґрунтується на трьох основних підвалинах: любові, релігії та розумі. Отець Боско був одним із перших засновників католицького шкільництва.

Наш Центр – професійно-технічний заклад. Поступово, завдяки спонсорам з Італії й Німеччини, тут усе розвивалося й формувалося. Матеріальна база, яка в нас є, одна з найкращих у Львові. Тут є відкриті спеціальності для хлопців й дівчат. Усе спрямоване на здобуття фаху, але, крім цього, ще й підкріплюється християнським вихованням. Тут працюють отці та брати-салезіяни, сестри різних згромаджень.

Ми приймаємо усіх, хто до нас зголошується, на чотири основні спеціальності: столяр, виробник художніх виробів з дерева; оператор комп’ютерного набору, секретар керівника; кравець-закрійник і перукар-модельєр. Приймаємо учнів після 9-го й 11 класів. Ті, що приходять після 9 класу, мусять закінчувати середню освіту у вечірній школі, що розташована неподалік (СЗШ № 16).

З вересня 2014 року при Центрі також діє Дяківсько-катехитична школа.

Так, з минулого року з благословення владики Ігоря (Возьняка) ми відкрили цю суто церковну спеціальність: дяк-катехит. Метою цієї школи є збагатити наші парафії якісним церковним співом, адже зараз дійсно є потреба у хороших церковних співцях.

Тут навчання триває два роки, стаціонарна форма. Орієнтуємося на студентів від 9 класу до 35 років. Звичайно, велика увага приділяється музичним здібностям абітурієнтів. Навчання включає такі напрями як музичний, катехитично-богословський, літургійний, регентський та педагогічний. Крім спеціальності дяка-катехита, студенти отримують державну освіту секретаря. В такий спосіб на парафіях вони зможуть допомагати в діловодстві, веденні документації та різних сферах, що стосуються адміністрації.

Звичайно, абітурієнти приходять з різними мотивами: хтось дійсно прагне знань, а інший не має великого бажання вчитися. Як загалом проходять студентські будні?

Так, як і всюди, не всі, хто приходить до нас на навчання, потім хочуть тим займатися. Дехто приходить, бо не має куди подітися. Якщо відсотків 50 наших випускників працює за спеціальністю – це дуже добрий показник. Думаю, що їх десь так і є. В основному це столярі й перукарі. Ті, що йшли цілеспрямовано, з наміром здобути фах, щоб потім могти працювати, вони усі зараз мають роботу, на базі тих знань та навиків, які отримали.

Навчання відбувається у формі уроків, тривалістю 45 хвилин. По 6-8 уроків на день. Є окремі дні виробничого навчання, коли є практика з майстрами.

Звичайно, для студентів є можливість харчування. При Центрі діє кафе, де вони можуть перекусити.

Який обсяг набору студентів у Молодіжний навчальний центр імені святого Івана Боско та яка вартість навчання?

Ліцензовано 25 місць на спеціальність, тобто 100 студентів. Але зазвичай абітурієнтів є менше. Студенти покривають частину витрат на навчання у формі благодійного внеску, орієнтовно 2-4 тисячі грн. за рік. З минулого року є можливість надавати житло. Щодо гуртожитку, є 10 місць для дівчат і 40 для хлопців, створено комфортні умови для проживання, харчування та, звичайно, навчання.

Чим займаються студенти на дозвіллі? Чи організовують якісь подорожі, святкування?

Є група аніматорів, що працює зі студентами. Проводимо різні свята, реколекції, поїздки, щоб молоді люди мали змогу поглиблювати своє духовне життя та гармонійно розвиватися. Кожного тижня, у понеділок, середу і п’ятницю після першого уроку, ми всі збираємося на спільну молитву.

Наші студенти мають широкі можливості для заняття спортом: для цього діють спортивний і тренажерний зали. Настільний теніс, волейбол та футбол – основні спортивні розваги студентів.

Звичайно, багато залежить від кожного зокрема. Є такі студенти, що мають багато креативних ідей, а є такі, що просто відвідують навчання і їм цього достатньо.

Які ж плани на майбутнє щодо розвитку цього навчального закладу?

Планів є багато. Міністерство освіти планує реформу професійної освіти. Подивимося, в який спосіб держава нас скерує. Адже ми даємо професійну освіту й диплом державного зразка, тому мусимо виконувати всі норми й розпорядження, що держава нам пропонує.

Зараз ми ремонтуємо приміщення для спеціальності кухар-кондитер і бармен-офіціант. Це будуть і короткотермінові курси (можливо 3 місяці), а також курси перекваліфікації чи підвищення кваліфікації для тих, що вже працюють у сфері обслуговування. Надіємося, що вже у вересні буде акредитація, ліцензія й можливість приймати студентів на цей напрям навчання. Хочемо придбати сучасне обладнання та напрацювати інноваційні підходи для якісного навчання. Сьогодні популярні, наприклад, майстер-класи, лекції провідних фахівців… Суха теорія і матеріально-технічна база радянських часів – це пережитки!

Плани в дечому від нас незалежні. Професійно-технічна освіта в нашій країні переживає таку собі кризу. Але вона є важливою, бо не всі повинні мати вищу освіту і не всі до цього надаються. Потрібні також особи, які є фахівцями своєї справи: будівельники, сантехніки, електрики.., які сьогодні знаходять без проблем добре оплачувану роботу, навіть швидше, ніж випускники вишів. Чомусь є такий стереотип, що ці професії – це щось меншовартісне, для тих, хто не дає собі ради, або вони здобуваються самостійно, «на хлопський розум». Тобто ми також залежні від суспільного бачення, від підходу до вибору професії й орієнтування на майбутнє.

Поєднуючи професійну діяльність з християнським вихованням, будемо надіятися, що наші студенти черпатимуть для себе багато корисних знань і навиків, що стануть хорошою підвалиною для майбутнього розвитку і зросту.

Розмовляла Віра Савран