Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до мене!

У неділю, 1 жовтня 2017 року, 18 дітей мали Першу Сповідь та Урочисте Перше Святе Причастя у Катедрі верх. апп. Петра і Павла у Північному Мельбурні.

Церква була повністю заповнена парафіянами, обидва рівні лав майже повністю були зайняті.

Підготування до цього дня розпочалося близько трьох місяців тому сестрами Василіянками при парафії у північному Мельбурні – сестрами Лукією, що готує дітей до Першого причастя вже впродовж 45 років та Макриною, яка займається з дітьми останні 30 років. Тож Парафія має велику практику в катехизації.

Поряд з дотриманням багатьох традицій під час церемонії цього року були й нововведення. Проте певні речі не змінюються ніколи. Діти люблять Бога та моляться до Нього. Нашим обов’язком є передати нашу віро наступним генераціям.

Владика Петро пояснював Євангеліє активно залучаючи дітей.

Він запитував юних парафіян

Що мав на увазі Ісус говорячи “Царство небесне належить таким” (Марка 10)?
Чому Ісус сказав дорослим “Коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!” (Матвія 18)
Які риси мають діти, шо Ісус вважав важливими для спасіння?

Разом з Владикою діти з’ясували, що діти завжди, в будь-яку пору дня, хочуть бути з батьками. Вони залежать від батьків в усьому. Вони сумують за ними коли їх немає поруч. Батьки є іконами Бога. Господь вчить нас казати: “Отче наш…”. Так само, як діти ставляться до своїх, ми маємо ставитися до Бога.

Діти постійно говорять своїм батькам, що вони їх люблять так само, як Бога. Так само як спілкування дітей з батьками ми називаємо розмовою, розмову з Богом ми називаємо молитвою. Діти природньо моляться та хочуть молитися.

Діти є щирими в своїх почуттях та намірах. Це божественна риса.

Батьки є першими вчителями дітей. Дуже важливо мати заняття Катехизму проте діти одразу розуміють якщо їх батьки не поважають чогось і діятимуть так само. Навчання є важливим проте постійне навчання дітей в їх повсякденному житі є ще більш важливим. Наше власне спасіння, наша церква, наша громада, та навіть ціле суспільство залежать від прикладу батьків та громади. Наші діти підуть нашими стопами.