Ранні Отці Церкви про гомосексуальність

Проф. Олександр Р. Січ

Старший Викладач – кафедра фізики

Державний Університет Кенесо

Середа, 19 листопада 2025 роĸу Господнього

(Обсяг тексту ~1,279 слів)

Дехто вважає, що гомосексуальні акти не суперечать вченню Біблії. Їхні аргументи — у кращому разі не більш ніж бажане, видане за дійсне. Дехто каже, що Бог усіх нас любить. І це правда: любить. Але це зовсім не означає, що Він схвалює кожен наш учинок. Святе Письмо висловлюється чітко, і так само чіткими є повчання ранньої Церкви. Гомосексуальні схильності як такі не є гріхом, але є тяжко невпорядкованими; натомість участь у гомосексуальних актах є тяжким смертним гріхом. Далі наведено позиції Отців Церкви щодо гомосексуальності.

Афінагор

Ті, що влаштували ринок розпусти і поставили ганебні заклади для молоді, для кожного роду мерзенної насолоди, які не утримуються навіть від чоловіків, — чоловіки з чоловіками чинять жахливі мерзоти, знущаючись над найшляхетнішими й найвродливішими тілами всілякими способами, так знеславлюючи прекрасний Божий витвір. («Захист християн», 34 [177 р. по Р. Х.])

Климент Олександрійський

Доля содомлян була судом над тими, хто чинив зло, і наукою для тих, хто це чув. Содомляни впали в нечистоту через велику розкіш. Вони безсоромно практикували перелюб і палали несамовитою любов’ю до хлопців. («Наставник», 3, 8 [193 р. по Р. Х.])

Тертуліан

Так само й кожен, хто насолоджується будь-яким іншим, аніж подружнім, статевим зв’язком — у будь-якому місці і з будь-якою жінкою, — стає винним у перелюбі й розпусті. Тому в нас навіть потаємні зв’язки — тобто такі, які не були спершу прилюдно визнані перед обличчям Церкви, — ризикують бути засудженими як споріднені з перелюбом і розпустою; і ми не повинні дозволяти, щоби, будучи згодом прикриті покровом шлюбу, вони уникнули цього обвинувачення. А всі інші шаленства пристрастей — безбожні як щодо самих тіл, так і щодо статей, — що виходять поза закони природи, ми відкидаємо не лише від порога, але й від усякого притулку Церкви, бо це не просто гріхи, а потвори. («Про скромність», 4 [220 р. по Р. Х.])

Ориген

Зважмо тут, що кожен великий гріх є втратою талантів господаря дому, і такі гріхи чинять блудники, перелюбники, ті, що чинили наругу над собою з чоловіками, розпещені, ідолопоклонники, душогубці. (Коментар до Євангелія від Матея, 14, 10 [248 р. по Р. Х.])

Ті ж, хто називають себе мудрими, зневажили ці чесноти і валялися в нечистоті содомії, у беззаконній пожадливості, «чоловіки з чоловіками чинячи те, що соромітне». («Проти Цельса», 7, 49 [248 р. по Р. Х.])

Кіпріян

О, коли б, поставлений на тій високій вартовій башті, ти міг зазирнути в потаємні місця, коли б зміг відчинити замкнені двері спальних покоїв і повернути їхні темні закутки до видимого світла, — ти б побачив учинки розпусників, на які жодне чисте око не спроможне дивитися; ти побачив би таке, що вже само по собі є злочином — навіть просто бачити; ти б побачив те, що люди, отупілі від шаленства пороку, заперечують, що чинили, але водночас поспішають чинити знову — чоловіки, з безумною пожадливістю кидаючись на чоловіків, роблячи те, що не приносить задоволення навіть тим, хто це робить. (Листи, 1, 9 [253 р. по Р. Х.])

Євсевій

Заборонивши всякий незаконний шлюб, усі неподобні практики та союз жінок із жінками і чоловіків із чоловіками, [Боже Слово] додає: «Не поганьтесь нічим із цього, бо всіма цими мерзотами поганилися народи, що Я виганяю від лиця вашого» (Лев. 18, 24). («Доказ Євангелія», 4, 10 [319 р. по Р. Х.])

Василій Великий

Той, хто винний у непристойності з чоловіками, підлягає такому самому покутному терміну, як і перелюбники. (Листи, 217, 62 [367 р. по Р. Х.])

«Апокаліпсис Павла»

І я побачив інших чоловіків і жінок, укритих порохом, і обличчя їхні були мов кров; вони були в ямі з бітумом і сіркою, що стікала в вогненну ріку. І я спитав: «Пане, хто це?» І він сказав мені: «Це ті, що вчинили беззаконня Содому й Гоморри, чоловік із чоловіком, за що вони безупинно несуть покарання». (39 [380 р. по Р. Х.])

Іван Золотоустий

Таким є спалення Содому, та тая пожежа! І добре це знають ті, що були на тому місці й бачили на власні очі цю кару, послану з неба, і наслідки блискавок згори (пор. Юд. 7). Зваж, яким тяжким є цей гріх, що примусив пекло з’явитися ще до свого часу! Бо тоді, як багато хто ставився до Його слів зневажливо, Бог ділами показав їм образ пекла в цілком новий спосіб. Адже той дощ був незвичний, бо й співжиття було противне природі, і він затопив землю, так само як пожадливість затопила їхні душі. Тому й дощ був протилежний звичайному дощеві. Бо він не тільки не спонукав лоно землі до народження плодів, а й зробив її непридатною навіть для прийняття будь-якого насіння. Таким було й співжиття цих людей, яке породжувало тіло, ще нікчемніше, ніж сама содомська земля. І що може бути огиднішим за чоловіка, який зробив себе блудницею? Або що більш осоружне? О, яке безумство! О, який розлад! Звідки взялася ця пожадливість, що ганебно бенкетує й обертає людську природу в посміховище ворогів? Або ще гірше, бо наскільки душа вища за тіло, настільки й гіршим є це падіння. О, ви, що стали безглуздішими за нерозумних тварин і безсоромнішими за псів! Бо в жодному разі така форма співжиття не трапляється в них: природа визнає свої межі. (Гомілія 4 на Послання до римлян [391 р. по Р. Х.])

Августин

Я також читаю те, що далі додається в тому самому посланні: «Не обманюйте себе: ані блудники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розпусники, ані мужоложники, ані злодії, ані зажерливі, ані п’яниці, ані сварливі, ані хижаки — Царства Божого не успадкують». (Лист, 29, 5 [395 р. по Р. Х.])

Отже, провини, що є противними природі, всюди і завжди мають бути зненавиджені й покарані; такими були гріхи содомлян, за які, якби всі народи їх чинили, усі були б винні в тому самому злочині перед Божим законом, бо Він не так створив людину, щоби вона таким чином зловживала іншою людиною. Бо навіть те товариство, що має бути між Богом і нами, порушується, коли та сама природа, якої Він є Творцем, осквернюється збоченням пожадливості. (Сповідь, 3, 8, 15 [397–400 рр. по Р. Х.])

Сульпіцій Север

Він поводився з ними як з людьми, прийняв їх у гостинність і надав їм притулок у своєму домі. Та розбещена молодь міста зажадала новоприбулих для нечистих намірів. Лот запропонував їм своїх дочок замість гостей, але вони не прийняли цієї пропозиції, бажаючи натомість забороненого; і тоді вже самого Лота схопили з ганебними намірами. Однак ангели швидко визволили його з небезпеки, навівши сліпоту на очі цих нечистих грішників. (Священна історія, 1, 6 [403 р. по Р. Х.])

Йоан Касіян

Бо кожен, хто після хрещення й пізнання Бога впадає в ту смерть, має знати, що його доведеться очищати не щоденною благодаттю Христа, тобто не легким прощенням, яке наш Господь, коли Його будь-коли взивають, зазвичай дарує нашим провинам, але або тривалим, на все життя, подвигом покути і карного смутку, або ж за них він буде потім відданий на муки вічного вогню, як той самий Апостол так говорить: «ані розпусники, ані мужоложники, ані злодії, ані користолюбці, ані п’яниці, ані лихослови, ані грабіжники — Царства Божого не вспадкують». (Бесіди, 23, 15 [бл. 430 р. по Р. Х.])