Ректор УКУ благословив відновлений храм УГКЦ у Польщі, збудований 213 років тому

Наприкінці вересня в с. Жерниця Вижня (Польща) відбулося благословення відновленого греко-католицького храму, збудованого 1800 року. Чин благословення та Божественну Літургію очолив ректор УКУ о. д-р Богдан Прах.

Церква Cвятого Василія Великого в с. Жерниці Вижній збудована 1800 року. Її освятили 27 вересня того ж року на свято Воздвиження Чесного Хреста. На відкриття оновленого храму 29 вересня 2013 року приїхало духовенство з Польщі та України, зокрема декан Ольштинський о. Іван Лайкіш, протосинкел Вроцлавсько-Гданської єпархії о. Богдан Галушка, ректор Греко-католицької духовної семінарії у Любліні о. Богдан Панчак, а також вірні, серед яких багато колишніх мешканців села.

Історія відновлення цієї церкви розпочалася вісім років тому, коли територію, на якій вона розташована, викупив Януш Слабік. До Другої світової війни тут були два села – Жерниця Вижня і Жерниця Нижня, в яких мешкало близько двох тисяч українців. Однак після 1947 року людей депортували на територію Радянської України чи Західної Польщі. Село опустіло, і на його території було створено колгосп, а храм використовували для зберігання міндобрив. Та невдовзі і колгосп розпався, тому церква стояла пусткою. За часів незалежності України тут почали час від часу проводити відправи. «Я в ній часто служив Літургії, коли приїжджав помолитися за колишніх мешканців, які відійшли у вічність. І бачив, як вона перетворювалася на руїну. Іконостас розікрали, ікони позабирали. І не було жодної надії, що церква і цвинтар, який поруч, будуть відновлені», – розповів о. Богдан Прах, предки якого походили з цього села.

Викупивши цю територію, Януш Слабік взяв під опіку і сакральні споруди, які тут знаходилися – греко-католицький храм і римо-католицьку каплицю, а також цвинтар. За свої кошти він повністю їх відреставрував, після чого звернувся до о. Богдана Праха з проханням відновити повноцінну діяльність храму.

Для ректора УКУ відновлення церкви є ознакою звернення поглядів польського суспільства на українську культуру, яка була і є представлена на цій території. Це вже третій український храм за останні декілька років, який відновлений польським коштом.

«Святиня є видимим знаком того, що польське суспільство відкрите до української культури. І для мене це велика радість, адже крива історії почала розвертатися. Польське суспільство позитивно відкривається до нашої культури, зокрема сакральної», – зазначив о. Прах.

Та, крім поляків, українською культурою на території Польщі повинні зацікавитися і самі українці. Адже після Другої світової війни багато храмів стали порожні, а цвинтарі почали занепадати. А невдовзі ці пам’ятки сакральної культури можуть взагалі зникнути. На думку о. Богдана Праха, українцям слід активізуватися, щоб вивчати історію тих земель, для того «щоб польське суспільство могло черпати з цієї спадщини». Прикладом такої активності можна вважати практику студентів історичної програми УКУ, які нещодавно займалися реставрацією цвинтаря на Любачівщині. А таких цвинтарів, які потребують реставрації, є понад двісті.

Однак, окрім відновлення храмів, постає питання і щодо їх дальшого існування. Поблизу церков в с. Жерниця Вижня не проживають ні римо-католики, ні греко-католики, які змогли б постійно відвідувати храми. Зі слів о. Богдана, зараз відбувається обговорення цього питання, розробляється відповідна концепція, однак і тут потрібна активність української громади, яка б змогла допомогти вирішити це питання.

Прес-служба УКУ