Режисеру нового фільму «Володар перснів» доводиться виправдовуватися щодо «нерізноманітності» акторів

Жодного «різноманітного» актора, принаймні не в головних ролях. Це акторський склад фільму «Володар перснів: Полювання на Ґолума».

Через це режисер Енді Серкіс зазнав критики з боку лівих, які звикли до таких рішень, як, наприклад, призначення жінки на роль Ахіллеса. У відповідь Серкіс заявляє: Середзем’я справляє враження «дуже, дуже білого» місця.

У фільмі Пітера Джексона всі актори були білими. Ймовірно, так буде і в стрічці Серкіса.

Серкіс, відомий насамперед своєю роллю Ґолума у «Володарі перснів» Пітера Джексона, який здобув рекордну кількість премій «Оскар», цього разу сам став за режисерську камеру. Його «Полювання на Ґолума» має стати так званим інтерквелом кінотрилогії 2001 року — тобто розповісти про описані Толкіном події, які не показані у фільмах Джексона.

У стрічці знову з’являться кілька акторів із попередньої трилогії, зокрема сам Серкіс (Ґолум), Елайджа Вуд (Фродо Торбінс) та Ієн Маккеллен (Ґендальф). На екрані також з’явиться, серед інших, Кейт Вінслет.

Роль Араґорна виконає Джеймі Дорнан, відомий за головною роллю у фільмі «П’ятдесят відтінків сірого». Це призначення не викликало особливих суперечок у медіа. Натомість предметом дискусії стало те, що всі актори є білими.

На тлі сучасних кінопостановок, у яких вікінгів грають темношкірі актори, Білосніжка — латиноамериканка, а роль Ахіллеса виконує жінка, фільм Серкіса справді може виділятися.

«Поставити галочки»

Режисер не приховує, що повністю білий акторський склад – не випадковість. Він пояснює, що Середзем’я справляє враження «дуже, дуже білого» місця.

«Сам Толкін перебував під сильним впливом скандинавської міфології, і це дуже відчувається», — пояснює Серкіс. Він також заявив, що не має наміру створювати «політкоректну версію фільму, у якій акторів добирали б виключно для того, щоб поставити галочки у відповідних графах».

Для лівих це виявилося неприйнятним. Зокрема, рішення Серкіса розкритикувала британська газета The Guardian. Видання ще готове пробачити Толкіну (бо, як зазначає, «Велика Британія у 1940-х роках була менш етнічно різноманітною, ніж сьогодні»), але не режисерові.

«Якби Серкіс просто сказав, що зберігає спадкоємність із тими фільмами, які й самі дозволяли собі значні відступи від першоджерела, це було б принаймні послідовним захистом, — пише газета. — Натомість посилання на Толкіна створює враження, ніби оксфордський філолог, який помер 1973 року, особисто затвердив акторський склад на 2026 рік».

Смаглявошкірі мешканці Середзем’я?

Ба більше, на думку деяких лівих оглядачів, саме твори Толкіна нібито свідчать про те, що у фільмі повинні бути люди з темним кольором шкіри. Як вони зазначають, географія Середзем’я «загалом відповідає Європі». Толкін «описував Гобітон як місцевість, розташовану приблизно на широті Оксфорда, а Мінас-Тіріт — ближче до Флоренції чи Равенни». Де ж тут місце для африканців чи азіатів? Британська газета з усією серйозністю пояснює:

«Південь населяли переважно народи зі смаглявою шкірою, тоді як на сході люди мали різноманітну зовнішність».

Наприкінці автор статті іронічно зауважує: якщо, на думку авторів таких тверджень, Італія та Східна Європа – території, які традиційно населяли африканці, то у Серкіса насправді немає аргументів. Принаймні таких, які могли б переконати його критиків, зазначає Opoka.