Римські Архиєреї Іван ХХІІІ та Іван Павло ІІ і новизна, яку вони внесли у Церкву

Наближається дата канонізації блаженних Івана ХХІІІ та Івана Павла ІІ. У цьому контексті варто пригадати собі їх понтифікати та вклад у життя Церкви. А можливо не лише пригадати, а й просто познайомитися, адже якщо постать Івана Павла ІІ є близькою багатьом нашим сучасникам, то понтифікат Івана ХХІІІ завершився 50 років тому, і про нього нам доводилося рідше чути.

Коли 28 жовтня 1958 року кардинал Анджело Ронкаллі був обраний на Наступника святого Петра, йому було вже 77 років. Саме тому багато-хто вважав, що понтифікат Івана ХХІІІ буде «перехідним». Але роки його служіння були позначені великою новизною.

Насамперед, головною заслугою цього Папи можемо назвати скликання Другого Ватиканського Собору. Цим рішенням Святіший Отець засвідчив, що добре розуміє виклики, які стоять перед Церквою. Очевидно, мова не йшла про те, щоб окреслювати нові істини, але щоб представити доктрину мовою, зрозумілою сучасності.

Папа Іван ХХІІІ заохочував віддавати перевагу милосердю та діалогові, сприяв шляхові зближення між різними християнськими конфесіями, та наголошував на засобах збереження та будування миру.

Сьогодні ми захоплюємось душпастирським стилем Папського служіння Святішого Отця Франциска. Але варто згадати, що саме Іван ХХІІІ надав це спрямування, від початку свого понтифікату виявивши намір справді бути Єпископом Риму. Він відвідав багато парафій, скликав перший дієцезальний собор, був першим Папою, який відвідав лікарню та першим, що зустрівся із в’язнями. Загалом, нараховують понад 150 виїздів Івана ХХІІІ за межі Ватикану для зустрічей із вірними.

Крім того, Іван ХХІІІ – перший Папа, який скасував норми Сикста V, які обмежували кількість кардиналів до 70. Це перший Глава Католицької Церкви, який зустрівся з Главою Англіканської Церкви. Під час його понтифікату вперше кардиналами стали вихідці з Афкрики, Японії та Філіппін. На честь святого Івана Золотустого 13 листопада 1960 року Папа Іван ХХІІІ вперше в історії очолив в базиліці Святого Петра Архиєрейську Божественну Літургію у візантійсько-слов’янському обряді. Папа Ронкаллі зміцнив започаткований Пієм ХІІ звичай проказування недільної молитви «Ангел Господній» з вікна Апостольського Палацу.

Іван ХХІІІ є першим і досі єдиним Папою, який отримав відзнаку «Премія Еудженіо Бальцана» в номінації «за мир, людяність та братерство між народами» за рішуче миротворче втручання під час «Карибської кризи» 1962 року. Варто зазначити, що вручення премії відбулося у Квіринальському президентському палаці, і це був перший візит Папи до урядового приміщення Італійської Республіки. Іван ХХІІІ також був першим Папою, який відповів на телеграму з Кремля, дякуючи Микиті Хрущову за привітання з нагоди 80-річчя.

Зрозуміло, що 27 років понтифікату Івана Павла ІІ позначені багатьма такими «вперше», і перераховувати їх не вистачить часу кількох передач. Часто мова йде про «рекорди», пов’язані саме з тривалістю цього періоду. Однак, ми згадаємо лише основні моменти його служіння, адже вони відбувалися у нас перед очима, і ще живі спогади очевидців різних подій. Насамперед, слід згадати, що крім того, що це був перший Папа-поляк, Папа-слов’янин, це також був перший Папа-не італієць в сучасній історії.

В ділянці екуменічного та міжрелігійного діалогу відзначимо, що Папа Войтила був першим Папою, який увійшов до англіканської катедри у Кентербері (1982 р.), першим Папою, що відвідав протестантський храм (лютеранська церква в Римі, 1983 р.), першим Папою, який відвідав синагогу (Рим, 1986 р.), те першим Папою, що ступив до мечеті (Дамаск, Сирія, 2001 р.). Варто згадати, що під час Великого Ювілею 2000-річчя, Папа Іван Павло відслужив разом з кардиналами покаянне Євхаристійне богослуження, під час якого попросив прощення за минулі та теперішні провини дітей Церкви.

Ще одним важливим починанням у сфері діалогу та сприяння мирові є дні молитви за мир на батьківщині святого Франциска італійському місті Ассізі. З нагоди Міжнародного року миру, проголошеного ООН, 27 жовтня 1986 року блаженний Іван Павло ІІ запросив представників різних релігій на першу таку зустріч. Дві інші відбулися 1993 року під час Балканської війни та 2001 року, кілька місяців після сумнозвісного замаху 11 вересня в США.

Папа Іван Павло ІІ провів реформу Римської Курії, надавши їй ту форму, яку вона має сьогодні, та створив нові дикастерії. Це, зокрема, Папські Ради в справах сім’ї (1981 р.), в справах культури (1982 р.), душпастирства охорони здоров’я (1988 р.), Папську Академію «За життя» (1994 р.).

Блаженний Іван Павло ІІ також був ініціатором деяких важливих «Всесвітніх Днів», серед яких найчастіше згадують про Всесвітній День Молоді, історія якого розпочинається 1984 року, а офіційне встановлення відбулося через рік. А в травні 1992 року оголошено про започаткування Всесвітнього дня хворого, який тепер відзначається 11 лютого. А починаючи із 1997 року в день свята Стрітення Господнього з ініціативи Папи Войтили відзначається День богопосвяченого життя.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va