Римські Папи в Аушвіц-Біркенау: Іван Павло ІІ, Бенедикт XVI, Франциск
Табір смерті Аушвіц-Біркенау відвідали три Папи. В цьому меморіалі болю святий Іван Павло ІІ відслужив Святу Месу 7 червня 1979 року. Наступним був Венедикт XVI, який відвідав табір смерті 28 травня 2006 року. До цих паломницитв трагічними сторінками історії додаються мовчазні відвідини Папи Франциска 29 липня 2016 року. Ці відвідини, хоч віддалені роками, але об’єднані молитвою. Кроки Івана Павла ІІ, Венедикта XVI та Папи Франциска перетинаються зі слідами життів, розбитих сліпою жорстокістю, що перемогли смерть. Як от святого Максиміліяна Кольбе, який в Аушвіці віддав своє життя, щоби спасти інше невинне життя.
Паломництво святого Івана Павла ІІ
Під час Святої Меси в концтаборі Аушвіц-Біркенау, відслуженої 1979 року, Папа Кароль Войтила нагадував, що це місце було «побудоване на ненависті та зневазі до людини в ім’я безумної ідеології». Це місце «споруджене на жорстокості», до якого входиться через ворота з написом «Arbeit macht frei». Як підкреслював святий Іван Павло ІІ у проповіді, написом «зі знущальним звучанням», бо його зміст був «радикально суперечний» тому, що відбувалося всередині. На цій «Голготі сучасного світу» Папа-поляк став навколішки перед могилами, в більшості безіменними. «Аушвіц – це своєрідний обрахунок сумління людства через могильні плити, що засвідчують жертви цих народів, табір, який не можна просто відвідувати, але потрібно також зі страхом роздумувати над цим одним із фронтів ненависті». Аушвіц – це «свідчення війни», яка приносить «непомірне зростання ненависті, знищення та жорстокості».
Візит Бенедикта XVI
Відвідини нацистського концтабору Бенедиктом XVI були включені в програму Апостольської подорожі до Польщі, що відбулася 2006 року. Він назвав цей табір «місцем жахіття, накопичення злочинів проти Бога і проти людини, що не має порівняння в історії». «Папа Іван Павло ІІ, – нагадав Папа-німець, – побував тут як син польського народу. Я сьогодні перебуваю тут як син німецького. Син того народу, над яким група злочинців захопила владу шляхом брехливих обіцянок в ім’я перспективи величі, відновлення честі нації та її возвеличення, зі сподіваннями добробуту, але також з силою терору та залякування, так що наш народ був використаний та експлуатований як інструмент їхньої манії знищення та панування». «Місце, в якому перебуваємо, – підкреслював Бенедикт XVI, – це місце пам’яті, місце Шоа. Минуле ніколи не є тільки минулим. Воно стосується також нас і вказує нам, якими дорогами не слід іти, і ті, якими потрібно простувати далі».
Молитва Папи Франциска
Візит до концтабору Аушвіц-Біркенау Папи Франциска, що відбувся 2016 року, був позначений мовчанням і молитвою. Папа пішки поволі перейшов під відомим написом «Arbeit macht frei». На площі перекличок, де нацистські в’язні зазнавали побоїв, Святіший Отець поцілував одну з балок, на яких тримається структура, використовувана для побоїв. При вході до «Блоку №11» він зустрівся з десятьма особами, які пережили Шоа. Після цих напружених моментів, під час яких погляди й обійми чергувалися з рукостисканнями, Папа повільно підійшов до стіни розстрілів. Він простягнув руки, що доторкнутися до неї та залишився на деякий час неруховмим. У цьому місці він залишив запалену свічку. Наодинці, тривалий час у мовчанні, занурений в молитву.
Врешті, Папа Франциск на борту електрокара проїхав дорогою вздовж залізничних платформ, на які прибували ешелони з депортованими. В таборі Біркенау він пройшов повз кожну із 23 плит міжнародного Монумента, встановлених на пам’ять про народи, представники яких стали жертвами в Аушвіці-Біркенау. Кілька хвилин тиші, перерваної лише плачем якоїсь дитини… Останнім моментом була зустріч з 25 праведниками народів, чоловіками й жінками, які не піддалися злу.
About The Author
