Різдво на Святій Землі

У неділю вранці, 25 грудня, у вифлеємській базиліці Різдва Христового місцеві віряни та численні паломники з різних країн взяли участь в урочистому богослужінні, яке очолив Апостольський адміністратор Латинського Патріархату Єрусалиму монс. Пьербаттиста Піццабалла.

У Святій Службі Божій також взяли участь представники дипломатичного корпусу та політичної влади; було зачитано вітальне звернення палестинського Президента Махмуда Аббаса. У своїй проповіді архієпископ Піццабалла підкреслив, що в Вифлеємі набагато простіше уявити собі велику подію Різдва Господнього: воно сповіщає кожній людині спасіння, «яке чекає, щоб його прийняли; тоді воно почне збуватися. Сьогодні, по закінченні Ювілею Милосердя, ми можемо побачити в Різдві двері, які Бог тримає відчиненими, щоб вийти до людини і запросити її до спілкування».

Апостольський адміністратор Латинського Патріархату Єрусалиму зазначив, що до цих символічних дверей люди можуть ставитися по-різному. Деякі з радістю дозволяють Богові увійти через них, деякі ж, як Ірод, наглухо закривають ці врата: у них немає місця для Господа, вони захищають свої блага і свої ідеї. Різдво Господнє – це запрошення відкрити двері для Христа, щоб «зробити можливим бажаний мир і рятівну зустріч».

Архієпископ нагадав, що «надто часто надії на мир зазнають краху, а насильство і періодичні теракти спонукають нас рити траншеї, бронювати двері, бігти, чинячи опір довірі та надії». Однак закриті двері і кордони, зазначив монс. Піццабалла, «являють собою метафору страху, який породжує нинішню динаміку насильства. Наші надії тут – як і в безлічі країн світу – розбиваються об корупцію, об імперію прибутку, об сектантське насильство в Сирії, Іраку, Єгипті, Йорданії. Але в нашій Святій Землі зростає і жага справедливості, гідності, правди і справжньої любові».

Говорячи про злободенну «психологію ворожнечі», монс. Піццабалла підкреслив, що відмова і зречення один від одного перетворюються в ідеологію, яка створює стиль агресивного життя, постійну готовність піти на конфлікт з іншими, без надії на майбутнє. «Від дверей будинків до кордонів держав існує закритість в страху і недовірі, ізоляції і війні. Всі ми відчуваємо себе виключеними, паралізованими, розділеними».

Однак світле Різдво Христове говорить про радість і мир, які настануть, коли ми розкриємо свої двері; якщо ми приймемо благу волю Божу, яка відкриває, а не закриває; дає, а не відбирає; яка прощає, а не мстить. Таким чином «ми зможемо перейти від ідеології ворожнечі до логіки братерства, рухомої Богом, Який мав віру в людство ще задовго до того, як ми здобули довіру до Нього».

«Чи зуміємо ми вирватися з нашої замкнутості, підемо ми назустріч Тому, Хто кличе нас?», – задався питанням монс. Піццабалла. – Або ж залишимося закритими, щоб зберегти свою владу, захистити свої інтереси, будучи готовими виключати інших? Чи будемо ми ще спиратися на свої нестримні політичні або військові стратегії?».

Відповідь на це питання залежить від нашого вільного і відповідального вибору, підкреслив монс. Піццабалла. На завершення своєї проповіді Апостольський адміністратор Латинського Патріархату Єрусалима сказав: «Коли ми дивимося на Немовля Христа – відчинені двері Небесного Батька, які ніяка відмова не зможе закрити – у нас заново розгорається довіра і відроджується надія; і тоді ми знову вигукуємо: «Ти – наша надія, і ми не будемо розчаровані!».