Різдвяне послання Архиєпископа і Митрополита Львівського УГКЦ Ігоря Возьняка
Преосвященним і Боголюбивим Владикам,
Всесвітлим та Всечесним отцям,
Високопреподобним і Преподобним отцям, ченцям та черницям,
Дорогим та достойним мирянам Львівської Митрополії УГКЦ
«І народила свого первістка – Сина, сповила його й поклала в яслах… І були в тій землі пастухи, які були в полі та стерегли нічної пори свою отару. Аж [ось] Господній ангел став між ними, і слава Господня осяяла їх… Вмить з’явилася біля ангела сила-силенна небесного війська, яке хвалило Бога і говорило: Слава Богові у високості, і на землі мир, в людях доброї волі!» (Лк 2,7-9;13-14)
Преосвященні владики, доброчесні отці,
преподобні ченці та черниці, достойні брати і сестри!
Небесне військо, що з’явилося в часі народження Божого Сина, не проголошувало людям жорстокості, війни та зла, бо з неба лунала слава Божа, яка посилала на землю мир людям доброї волі! Чому людям «доброї волі»? Тому що люди злої волі, особи під сатанинським володінням, не здібні приймати Божого миру, в таких немає місця у серці на Господній мир. Підданим демонові цар Ірод, якому здалося, що на його володіння претендує народжений Цар неба і землі, Ісус Христос. Сина Божого не можна обмежити до невеликого володіння, яким управляв Ірод, що дивився дуже близько й бачив зовсім мало!
Народження Ісуса Христа сталося з Божого Промислу, тому Ірод із усім своїм військом не міг завадити справі приходу Бога на землю. Ангел Господній у сні з’явився святому Йосифові й розпорядився, щоб той піднявся вночі, взяв Дитя і Марію та втікав у Єгипет. Небесний Батько захистив свого Сина, народженого Ісуса, без війська, без зброї, без кінноти, на противагу царя Ірода, який із мечами «…послав вибити всіх дітей, що були у Вифлеємі та в усіх його околицях, ― від двох років і нижче…» (Мт 2,16).
Земські царі часто-густо вирішують свої справи військовою силою, ховаються за військо, бо їм не вистачає мудрості, розуму, щоб збагнути та вирішити діалогом, мирно й просто певні інтереси? Бог втікав від переслідування людини, далеко – з Вифлеєму аж до Єгипту, долаючи не просту й небезпечну дорогу. Господь не протиставляв небесного війська проти Іродових розбишаків, а міг залишити одного ангела, який би легко умертвив військо Ірода! Всемогутній Бог спасається тривожною мирною втечею в чужий край.
Ми з вами в нашій Україні переживаємо військовий напад країни-агресора Росії, який стався 24 лютого 2022 року. Багато із наших мирних жителів України змушені втікати за кордон, рятуючи своє життя від вбивчих куль із рук лютих ворогів. Чимало немовлят народилося в страху та прикрих умовах, а деякі із малят загинули від ракет, вкинутих бомб та пострілів ворожих снарядів. Історія жорстокого Ірода, як переслідування Бога, повторяється іншими земними царями та імператорами. Бо переслідування ближніх, це переслідування самого Сина Божого, а прихильність до ближнього це – любов Бога: «Хто вас приймає, той Мене приймає; хто приймає Мене, приймає того, хто послав Мене» (Мт 10, 40). Нас «обдаровують» сиренами, ракетами, бомбами та снарядами, й це ― зовсім, не любов, бо це ― демонська лють, якій, слід, протистояти; гріховна розправа над ближніми, ненависть, брехня, насильство над близькими і грабежі… Звичайно, що наші воїни обороняють свій народ з любові, бо він потребує захисту від лютих ворогів. Нас би усіх вигубили так, як Ірод повбивав усіх дітей в околицях Вифлеєму, які були безборонні. Завдяки світовій спільноті, наші захисники з гідністю мають чим боротися.
Ніхто із нас не сподівався такого кривавого Різдва, Іродового беззаконня, що намірився усіх повбивати на нашій землі. Сьогодні велике свято, радість всьому світові, бо святкуємо історичну дату народження Сина Божого, Володаря миру, чого не можуть зруйнувати жодні ракети, кулі та снаряди, навіть, фосфорні та атомні бомби безсилі перед Божим миром! Це ― гарний день, святий день, Різдво Господнє, день миру та любові, бо він, Дитя-Ісус, долає війни та ненависть, ворожнечу та вбивства! Хай святкова радість Різдва, мир та любов, дістанеться до кожного серця наших воїнів та воячок, де б вони не знаходилися і, які б труднощі їх не зустрічали.
Хай радість свята огорне кожне серце наших українців та українок, яких депортовано із рідних місць! Ми пам’ятаємо про наших вірних за кордоном та усіх внутрішньо переселених в Україні! Усім нашим немовляткам, дітям, молоді, дорослим, людям доброї волі щире святкове вітання: Христос раждається! Встаньмо зі святим Йосифом та Марією, візьмімо дитя Ісус на руки й благаймо його, щоб він наповнив нас своїм миром, здолав темряву, грабежі та вбивства, ненависть та ворожнечу, завершив війну й привернув мир усьому світові! З людського пункту бачення, це ― неможливо, але не у Господа: «…У людей це неможливо, але не в Бога, бо для Бога є все можливе» (Мр 10, 27). Господи, вчини неможливе ― можливим! Пресвята Богородице, виблагай миру та спокою в нашому краю!
Христос раждається! Славіте його!
+ ІГОР
Архиєпископ і Митрополит Львівський
Дано у Львові
при Архикатедральному Соборі св. Юра
About The Author
