Різдвяне послання Архиєпископа і Митрополита Львівського Української Греко-Католицької Церкви
Різдвяне послання Архиєпископа і Митрополита Львівського Української Греко-Католицької Католицької Церкви
Преосвященні владики, доброчесні отці, преподобні ченці і черниці, достойні брати і сестри,
«Готуйся, Вифлеєме… Вертепе, привітай – тінь минула і Бог від Діви появився людям, прийнявши нашу подобу і обожествивши тіло» (I час. стихири г. 8, самогласний).
Син Божий прийшов у людському тілі на землю як пророкований, очікуваний, обіцяний Небесним Отцем Месія. Спаситель світу – той, хто відновив зв’язок людини з Богом, що людство перервало через непослух перших людей на землі. Син Божий відновив зв’язок, народжуючись в тілі та помираючи на хресті. Він прийшов свідчити людям любов, а люди не приймали Його, відкинули Любов. Хтось тужив за приходом пророкованого Месії, очікував, а інші не бажали Його, згордили Спасителем. Пророк Міхей писав: «Ти ж, Вифлеєме-Ефрато, занадто малий… З тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі…» (Міх 5,1). І святий величний Ісая написав пророцтво: «…Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть Йому ім’я Еммануїл» (Іс 7,14). А очікуваний Месія, Друга Божа Особа, прийшов до людей на землю, як народжене дитя від Діти Марії. Народився від Неї, без батька, бо так вчинив Святий Дух, як заповідав ангел: «…Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий» (Лк 1,35). Ми приймаємо Сина Божого, Його навчання та перестороги, щоб, виконуючи Його волю, отримати спасіння й постійне буття з Богом. До цього закликав Ісус Христос, і продовжує звати усіх народжених від матерів. Спастися і бути щасливими після короткого життя на землі є можливим і необхідним усім людям – ми теж прямуємо до щастя, бажаємо бути блаженними! Про щастя й нещастя, нагороду та покарання заповідав Спаситель світу. Очевидно, спасіння не дається даром, його пропонує Господь, але з нашою практичною участю. Вже у глибоку давнину Авраам говорив до Господа: «.. Невже ж Ти справді хочеш погубити праведного з грішним?» (Бут 18,23). Людина розуміла різницю між праведним й грішним. Звичайно, що Господь не зацікавлений карати, навіть грішника, але людина сама одягається у такий пагубний духовний стан, а Бог шанує вибір людини. Ісус прибув усіх спасти, тому людині необхідно вдягнутися у Господа, зодягнутися в Його любов. Життя кожної людини дороге Богові, бо Він творить для неї окремо безсмертну душу, і Спаситель прийшов на землю немовлям, щоб вчинити людину щасливою.
До Бога необхідно завжди повертатися лицем, Він приходить до нас більше «як свій до своїх». Візьмімо Його у наше життя! Це означає – жити за Його законами, сумлінно виконувати Його волю. Святий Іван Богослов переконує: «Це бо любов до Бога: берегти Його заповіді. А заповіді Його не тяжкі» (1Ів 5,3). Бог приніс любов на землю і хоче, щоб люди жили нею: «…Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого» (1Ів 4,21). Коли Ісус мав народитися, поселився у лоно Марії. Не знаючи того, опікун Йосиф хотів тайкома відпустити Марію, але ангел переконав його під час сну: «… Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа» (Мт 1,20). Божий ресурс, тобто Провидіння Господнє, діяло, щоб переконати людей про народження Бога, про прихід Сина Божого в людському тілі на світ до людей! І у цьому немає жодної заслуги людини, тому що ініціатива любові походить від Творця: «Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас…» (1Ів 4,10).
Прихід Спасителя на світ відбувся дуже спокійно. Люди жили так, як до цього часу, бо ніхто нічим занадто не переймався. Свята Марія та Йосиф спішили у Вифлиєм, щоб взяти участь у переписі населення, яке зарядив цісар Август. А Марії там прийшов час родити дитя. Шукали місця з праведним Йосифом у принагідній господі, але нічого не знайшли, бо усі відмовляли. Всюди було повно людей, які не запропонували маленького куточка для ніжного немовлятка Ісуса. Йосиф заспокоївся, прийняв рішення шукати місця поза людськими оселями. Знайшли забуті ясла на якійсь окраїні, в які худобі накладали пашу. Була темна ніч. І у таких складних обставинах Марія породила дитя Ісуса, «він же Христос Господь». У знаних нам колядках співається: «Віл і осел знає, де ся Бог раждає…» В цю ніч темрява була освітлена приходом Месії, нашого Спасителя, він же – Світло, якого не змогла обійняти темнота. Ісус прийняв низьке упокорення, бо народився Бог-немовля, погорджений людством. Син Божий прийшов спасти людей, а вони не допускали Його до себе. Правда, знайшлися прості діти-пастухи, які повірили ангелу й «знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало у яслах». Діти усім розповідали про дивне видіння. Вони стали першими проповідниками про народженого Месію. Хай вістка про Ісуса, народженого Божого Сина, дістанеться до кожного серця й освітить його, усуваючи духовну темряву! Хай радість від народження Христа огорне кожну душу! Хай Бог-Ісус вчинить щасливою кожну людину від немовляти до особи поважного віку!
Христос Раждається! Славімо Його!
Благословення Господнє на Вас!
+Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський
Дано у Львові при Архикатедральному Соборі святого Юра
Дня 29 грудня 2017 року Божого
About The Author
