Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Понеділок 34-го тижня після П’ятдесятниці

Євангеліє

Мр. 13, 9–13

«Ставитимуть перед правителями та царями через мене – їм на свідоцтво».

Господь вказує на те, що християн будуть видавати на суди, битимуть, ставитимуть перед правителями на засуд. І не просто вказує, що це буде нагодою потерпіти за Христа, за що, як пам’ятаємо, апостоли завжди дякували Богові, але вказує на те, що це буде і нагодою свідчити про Бога. Бо хто би нас не карав, хто б нам не завдавав болю чи несправедливо поводився з нами, знаймо, що саме в цю ситуацію ставить нас Бог, щоб ми свідчили про нього. Бог, який все створив і є Володарем усього, Господь, якого славлять усі його діла, хоче і нашого свідчення. І переважно, що трудніші обставини, то більше Бог сподівається на наше свідоцтво.

Отож, навіть якщо ми в дуже складних ситуаціях, то замість впадати у відчай, найперше пригадаймо, що Бог очікує нашого свідчення. І, звичайно, тоді не завжди буває легко чи просто свідчити, але Христові теж не завжди було просто: часами, замість слухати і навертатися до Бога, люди хотіли Його вкаменувати, насміхалися, а зрештою навіть розіп’яли. Але, знаємо, що в Євангелії Господь нам каже: «Хто витримає до кінця, той спасеться». Дуже часто не треба хапатись за свої здобутки, і не треба знеохочуватись в своїх невдачах. Треба бути витривалим, куди б нас Бог не поставив, витривалим в усьому, щоби не ставалось. Витривати з розумінням, що саме Бог провадить нас через усе, а ми маємо свідчити, не зважаючи ні на що.

Апостол

2 Пт. 1, 20–2,9

«Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини»

Господь є Альфа і Омега, це значить Початок і Кінець. Він вміщає в Собі все що було, що є і що буде. Святі люди, пророки, які були близько Бога, ці Божественні тайни, якщо можна так сказати, пізнавали, бо самі вже ставали причасниками Божественної природи.

Через свою смерть і воскресіння, Ісус Христос робить кожного з нас учасниками своєї Божественної природи. Також кличе нас бути його пророками, щоб ми чим глибше пізнавали Його, Його волю, розуміли, що чинити в різноманітних обставинах свого життя.

Пророцтво не є зарезервоване комусь одному. Пророк – це не той, що говорить про майбутнє. Пророк – це той, який є близько Бога, і той, який промовляє маючи власний досвід Бога. Пророком може бути кожен з нас, але тільки тоді, коли стає близько Господа!

+Венедикт