Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Субота акафістова

Євангеліє

Мр. 8, 27–31: «А ви, – спитав їх, – що скажете про Мене, хто Я?».

Добре коли ми читаємо Євангеліє, Новий і Старий Заповіт, твори Отців Церкви чи інші духовні, релігійні твори. Добре, що ми знаємо про Бога, вчимо катехизм, Науку Церкви. Але поки ці знання не будуть підкріпленні нашим особистим досвідом пізнання Бога, доти ми будемо знати про Нього зі слів інших.

Кожен з авторів Євангелія, – Марко, Матей, Йоан, Лука, – написав те, що він особисто пережив і передав свої особисті знання про Бога. Коли читаємо твори якогось святого – Антонія Великого, Василія Великого, Пахомія, Григорія – хто б то не був, то це теж їхній досвід, те, що вони особисто досвідчили, як відкрили для себе Бога.

Для кожного з нас дуже важливо усвідомити, ким Бог є для мене особисто? Як в Євангелії, коли Христос питає: «Що кажуть люди, хто я є?», то учні оповідають, що одні мають за того, другі думають про Нього інакше. І тоді Христос каже: «А ви що скажете, Хто Я є?» І будьмо певні, що це питання до кожного з нас: «Ким Я є для тебе?»

Апостол

Євр. 9, 24–28

«Христос лише один раз мав Себе принести, щоб узяти на Себе гріхи багатьох»

Непростим для нашого розуміння те, як Господь прощає людей через свою смерть і розп’яття, відкупляє людину з її гріхів, вчинених до Його розп’яття і після. Його ж велика любов до нас привела Його на смерть на хресті.

Хрест є знаком нашого спасіння, місцем нашого спасіння і тому, які б ми падіння не мали, які б недоліки ми не посідали, якими б не були промахи, завжди маємо мати перед очима цей хрест Господній, місце нашого спасіння. Господь нам дарував спасіння, воно є вже наше. Потрібно лише, щоб це спасіння стало реальністю нашого життя. Нам це дано, лиш маймо відвагу це втілювати в своє життя.

+Венедикт