Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Середа ІІ-го тижня

Йо. 5, 17–24: «Отець мій творить аж по цю пору, тож і Я творю»

Хоч ми і називаємося християнами, віримо у Бога, але часто не навчені побачити Його у нашому житті. Навіть не зважаючи на те, що Христос став для нас людиною, а ми причащаємося Його Тілом і Кров’ю, Бог часто у нас віддалений від нашого життя, від обставин, в яких ми перебуваємо. Але дуже важливо вміти бачити Бога в нашому житті, бачити Його в кожній ситуації.

Маємо вправлятися в тому, щоб шукати Бога. Як діти грають в хованки і шукають щось що є , але заховане. Там і ми маємо вчитися знайти Його, бо Він є присутній повсякчас, навіть коли нам здається, що Він далеко і лишив нас самих зі своїми проблемами. У молитві «Царю Небесний» ми самі про це кажемо: «всюди єси і все наповняєш». Бог повсякчас присутній в нашому житті, діє повсякчас, як каже Святе Письмо, ми у Ньому живемо і дихаємо, ходимо в Бозі. Спробуймо навчатись досвідчувати і пізнавати Бога, який постійно присутній в нашому житті.

Ді. 4, 13–22

«Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати»

Живучи в суспільстві, маємо шанувати порядки, закони, звичаї і традиції цього суспільства, вони дають в певній мірі, якнайкраще функціонувати суспільству, людям. Поруч з цим маємо розуміти, що Божі закони стоять вище, аніж людські, суспільні законів. Різні держави можуть ухвалювати різні закони, одні – захищають добро людини, інші – шкодять їй. Однак Божі Закони, навіть ті, яких ми не розуміємо, завжди діють нам на добро.

Господь створив Вселенну, яка існує за Божими законами, і той, хто опирається їм, не може бути щасливим. Саме тому той, хто розуміє вищість Божих законів над людськими примхами, які їм суперечать, ніколи не буде противитись Богові.

+Венедикт