Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Вівторок 3-го тижня після Воскресіння

Йо. 6, 27–33: «Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець Мій дає вам хліб правдивий з неба».

Кожен з нас в житті чогось досягає, щось посідає, щось має – і це є добре, бо Бог є Творець і хоче, щоб ми також творили на цій землі, бо є створені на його образ і подобу. Але дуже важливо зрозуміти, що не своїми спосібностями, досвідом, розумом все робимо, а що це Господь дає нам таланти, спроможності, обставини.

Що значить вміти побачити Господа в нашому житті: зважати не лише на свої сили, але на те, що все ми отримали як дар від Бога. Вміймо бачити за всім, що ми робимо, за всім, що нам вдається, на що ми спроможні, не лише свої можливості та заслуги, але Господа, з волі і милосердя Якого ми все це можемо!

Ді. 8, 5–17

«Филип, прийшовши в місто Самарію, проповідував їм Христа»

Коли читаємо про апостолів, які проповідували всюди, куди б не приходили, то маємо пам’ятати, що і нашим завданням є завжди проповідувати Христа, свідчити людям про Бога, вказувати людям на нашого Творця. Чи ж ми так робимо, чи всюди і всім проповідуємо про Христа, чи взагалі цього не робимо.

Часто нас пробирає страх, як інші це сприймуть, що про це потім скажуть, як будуть до нас ставитись… Однак результати – не наша справа, наша справа свідчити. Христос сказав: ідіть і будете моїми свідками. Якщо ми не будемо свідчити, то ті, хто мали б почути наше свідчення, можуть не зустрітись з Христом, бо не було кому на Нього вказати. Саме тому маємо бути милосердними до інших і показувати Дорогу, якою є Ісус, тим, хто її ще не знайшов.

+Венедикт