Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Четвер 3-го тижня після Воскресіння

Йо. 6, 40–44: «Ніхто не спроможен прийти до мене, коли Отець, Який послав мене, не приведе його».

Звичайно, ми, християни, стараємося жити досконалим християнським життям, виконувати заповіді, втілювати Євангеліє у своє життя. І нам це більше чи менше вдається.

Однак мали б бути свідомі, що жодне наше зусилля та праця самі по собі не дадуть нічого. Не лише покладатися на свої знання, здібності, силу, але уповати на Божу благодать, Божу силу, завдяки якій ми є, ми живемо, ми можемо і маємо все в своєму житті.

Не варто захоплюватися тим, що нам вдається, бо завтра може не вдатись – можемо помилитися, впасти. В той же час – ніколи не маємо знеохочуватись, коли нам щось не вдається, бо в Бозі немає речей неможливих. Каже нам Господь: «Все можливе для того, хто вірує». Тож віруймо, що з Богом і в Бозі все є можливе для кожного з нас!

Ді. 8, 26 – 39

«Ангел же Господній промовив до Филипа»

У Діяннях Апостолів не раз можемо зауважити, як послідовно діє Бог кожній ситуації в житті апостолів: він не просто відкриває їм Свою волю, а завжди дає силу її виконувати. Знаємо, що Бог завжди Той Самий: Дух Святий як промовляв до апостолів колись, так і промовляє до нас зараз, але питання в тім, наскільки ми відкриті і готові робити те, що Він нам каже.

Маємо не забувати, що у стосунках з Богом перешкоди є лише з нашого боку – Бог завжди готовий нам відкривати Себе і Свою волю. Якщо ми переборемо свій страх і будемо йти за голосом Духа Святого, то Бог буде нас вірно вести через усі ситуації. Будьмо ж і ми такими відкритими і вірними, як Він!

+Венедикт