Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Субота 3-го тижня після Воскресіння

Йо.15, 17-16,2 «Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного!»

Це вказівка, якщо можемо сказати, заповідь, поручення Господа, щоб ми любили один одного. Бо ж Бог є Любов, як каже Євангелист Йоан Богослов, а хто перебуває в любові – перебуває в Бозі. Якщо ми любимо один одного, то ми даємо можливість, щоб Бог перебував між нами. Ми, як правило, в своєму житті очікуємо цієї любові від інших людей, сподіваємося, надіємося, спраглі цієї любові. Ми зауважуємо, що іншим до нас нема справи, що нас не люблять, не цінують. Але ми ніде не знаходимо в Євангелії, щоб Ісус казав: «Очікуйте любові від інших, сподівайтесь, шукайте!» Євангеліє нам каже, щоб МИ любили інших. Коли ми любимо інших, то не лише ми маємо одну із чеснот, але люблячи інших, даруючи їм любов, даруємо їм Бога (бо Бог є Любов). Коли ми дамо їм цього Бога, вони можуть зустрітися з цим Богом і зустрівшись з ним самі дарувати нам любов. Так що, незважаючи, які є інші люди, що вони роблять, як вони до нас відносяться, завжди вміймо жити цією заповіддю Божою, любити ближнього свого і через цю любов давати їм нагоду зустрітися з Богом.

Ді. 9, 20–31

«Зараз же почав у синагогах проповідувати Ісуса»

Бачимо сьогодні разючі зміни Савла, який був противником християнства і християн, стаючи Павлом, свідком Христа, не стидається і не боїться проповідувати те, що раніше засуджував. У цьому немає нічого дивно, бо правда визволяє і робить людину вільною від обставин, від думки інших, навіть від свого минулого.

І для нас, щоб у повноті бути тим, ким нас призначив Бог, так само важливо жити в правді, зустрітися з Тим, Хто є Правдою. Лише тоді ми зможемо відкритися на переміни, як це зробив Павло, і без страху і тягарів нести своє служіння!

+Венедикт