Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Понеділок 4-го тижня після Воскресіння

Йо. 7, 1–13 «Ще Мій час не надійшов».

Греки окреслювали час словом «chronos» (все відбувається хронологічно, хронометр – пристрій, який міряє час). І так ми живемо у цьому час: є наше минуле, яке вже відбулося, наше майбутнє, якого ми завжди очікуємо, і теперішній час, який Богом нам даний.

Інше розуміння часу – «kairos» – час Божий. І Божий час, не в тім, що Бог якось особливо діє в нашому житті, бо Бог діє повсякчас, а в тім, що для нас важливо вміти бачити Того, який приходить. Бог, який приходить в наше життя, який промовляє до нас, який діє повсякчасно.

Дуже важливо вміти зустріти Бога, а найбільше – дякувати Йому, коли Він дає Себе нам відчути, коли це є час Його відвідин.

Ді. 10, 1–16

«Що Бог очистив, ти не погань»

Що для нас значить смерть і Воскресіння Христа – Бог визволив від полону диявола кожну людину і весь Всесвіт. Усе тепер належить Богові, але ми маємо це розуміти і цим жити, як вільні, як Його спадкоємці. Диявол хіба обманом і спокусою може нас відводити від Бога, але ніхто і ніщо не може бути віддалене від Господа, бо Бог вже викупив нас від неволі гріха.

Які б ми падіння не мали, які б трудні життєві ситуації не переживали, які б обставини не були для нас складні й непрості, пам’ятаймо завжди, що Господь вже все і всіх відкупив, Бог вже все очистив, Богові все належить. І наша віра, покладання на Бога, життя в Його авторитеті дасть нам силу проходити через нелегкі обставини нашого життя.

+Венедикт