Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Четвер 5-го тижня

Йо. 9, 39–10, 9: «А коли виведе всіх своїх овець, то йде поперед них, і вівці слідують за ним»

Ми знаємо, що добрий пастух – той, хто пасе вівці, корови, – турбується про цих тварин за будь-яких обставин, бігає довкола, зганяє докупи, щоб вони десь не розбрелись, не загубились, не втрапили до хижої тварини, старається, щоб вони разом тримались.

Коли роздумувати над іншим окресленням цієї функції – не пастуха, а пастиря, то Євангеліє вказує, що Пастир – це Той, хто веде за собою, а всі інші тягнуться за ним. Він іде і вказує дорогу, а всі інші, потягнуті його прикладом, його життям, стараються наслідувати його.

Тому й наше покликання бути для інших більше пастирями, аніж пастухами, тобто не підганяти, примушувати когось жити по-християнськи, а своїми вчинками і поведінкою вказувати напрямок, показувати приклад, який би старалися наслідувати. Тож будьмо кожен з нас добрими пастирями, які вказують шлях для інших людей своїм власним життям!

Ді. 14, 20–27

«Через багато страждань нам треба ввійти в Царство Боже»

Коли у наше життя приходять різні випробування, труднощі, страждання, проблеми, клопоти, то найчастіше ми якомога швидше хочемо їх позбутись, уникнути, хочемо, щоб того чи іншого, що заважає нам у спокої жити не було. Але часто ці страждання і труднощі Бог посилає, бо вони є частиною нашого спасіння, частиною нашого духовного життя, через яке нас Господь провадить до спасіння, провадить через ці труднощі і обставини, де нас освячує і перемінює.

Не спішімо лиш уникати випробувань, проблем і труднощів, але найперше зуміймо їх побачити не як випадковість, але як дані нам Богом, дані, щоб через них освятитися, наблизитися до Бога і спастися!

+Венедикт