Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Субота 5 тижня після П’ятдесятниці

Мт. 9, 9–13 «Здорові не потребують лікаря, лише хворі»

Коли ми почуваємось здоровими, то нам і на гадку не приходить йти до лікарні, лікуватися. Але коли захворіємо, шукаємо допомоги, поради, консультації, щоби повернути здоров’я, щоби спробувати зцілитися. І бачимо, що кожен хворий мусить мати бажання піти до лікаря, лікарі самі не шукають хворих і не затягують їх до лікарні, але хворий має зрозуміти, що потребує лікування і прийти до лікаря.

Подібно в духовному житті. Бог готовий завжди нас лікувати і прийняти до своєї «лікарні», лишень ми б відчули, що хворі й потребуємо допомоги. І це важливо для нас. А Бог знайде, які ліки і які процедури нам приписати, як нас лікувати. Лише маємо усвідомити і зрозуміти свою хворобливість. Маємо пізнавати себе. Бо лише знаючи свої слабості, свої хвороби, можемо усвідомити що потребуємо допомоги і сцілення від Господа.

Рим. 8, 14–21 «Спадкоємці ж Божі – співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним і прославитися»

Бачимо, що дорога до воскресіння Ісуса Христа не Була солодкою, легкою і простою: від народження в убогості до завершення ганебною смертю на Хресті. Це була дорога, яку не легко було пройти. Наше життя також сповнене різних страждань, невигод, терпінь, хрестів. Але коли ми вміємо в Бозі і з Богом це все пройти, то нас це приводить до переміни, до з’єднання з Христом, до зустрічі з Ним і до Воскресіння з Ним.

Завжди сприймаймо труднощі та страждання, які маємо, як нагоду співстраждати з Христом, співтерпіти, щоб могти разом з Ісусом зустрітись у Вічності.

+Венедикт