Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Четвер 7 тижня після П’ятдесятниці

Мт. 15, 12–21: «Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих!»

Маленькі діти навіть у своїх іграх, у своїй поведінці часто копіюють батьків. Так як зовні можемо зауважити в дітей риси, які вони перейняли від своїх мами і тата, так і поведінка дітей дуже добре відображає поведінку тих, з кого вони беруть приклад.

Ми, як християни, покликані завжди показувати добрий приклад, впливати добре, вказувати іншим правильний шлях. Тому, якщо ми хочемо називатись християнами, маємо завжди бути такими проводирями, які іншим показують Бога і те, яким би мало бути християнське життя.

Через це християнин має завжди знати, куди він йде і для чого, а тоді буде добрим проводирем для інших. Бо люди завжди шукають когось, хто був би для них взірцем, і дуже часто йдуть за тими, хто сам не свідомий того, куди йде. Будьмо зрячими проводирями, тими, що ведуть до Ісуса, бо самі йдуть за Ним!

1 Кор.7, 24–35 «Ось що, брати кажу: Час короткий»

У цьому читанні апостол підсумовує, що будь-який спосіб життя, чи в подружжі, чи в самотності, триває недовго. Маємо вміти, відповідно до свого стану і покликання, користуватись часом, який Бог дав і цінувати його. Бо часто ми живемо так, немов би людське життя на землі триває безконечно. Ми не цінуємо тих років, місяців, днів, годин, хвилин і секунд, які Бог нам дав.

Маємо пам’ятати, що в кінці свого життя мусимо дати звіт за те, як використали подарований Богом час на землі. Живімо так, щоб почути від Бога, що ми були добрими управителями того часу, який Він нам призначив!

+Венедикт