Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Вівторок 29 тижня

Лк. 21, 12–19

«І це дасть вам нагоду свідчити».

У цьому уривку Господь вказує на всі ті переслідування, несправедливості, випробування, які можуть супроводжувати його учнів. Але водночас наголошує, що в усіх цих ситуаціях кожен його учень, тобто християнин, має унікальну нагоду свідчити і вказувати своїм життям на Бога.

Якщо ми вважаємо себе християнами, то подивімося на своє життя як на всі ті ситуації, в яких ми маємо нагоду свідчити про Бога. І для того, щоб свідчити, насправді нема кращих чи гірших ситуацій. Всі обставини є одинаково добрі. Часами навіть тоді, коли нам найтрудніше, то є певно, що саме тоді Господь найбільше очікує нашого свідчення. Якщо нам здається, що в цій ситуації найскладніше свідчити – то якраз там найлегше духовно зростати і стати святим. До того ж, можливість давати свідчення і своїм словом, і своїм життям про нашого Спасителя є не лише нашим обов’язком, а привілеєм, який нам дав Ісус, як своїм учням, щоб ми «робили учнями всі народи». Бо так ми стаємо схожими на свого Вчителя!

Тому пам’ятаймо, що Господь очікує нашого свідчення про Нього завжди і повсякчас!

Євр. 4, 1–13

«Намагаймося, отже, увійти до того відпочинку»

У цьому посланні до євреїв, ми декілька разів, досить багато разів чуємо слово відпочинок. Чим для нас, людей, є слово «відпочинок»? Це вечірній відпочинок від щоденної праці, вихідні після робочого тижня, щорічна відпустка. Але Господь вказує про інший відпочинок.

Пригадаймо притчу про Марту і Марію. Доки Марта клопоталась, Марія сиділа в ногах у Христа, споглядала, перебувала з Богом, тоді відпочивала, а Марта клопоталась. Оце і є відпочинок – ввійти в присутність Господа, перебувати з Ним.

Навколо нас завжди щось діється, ми щось робимо, щось роблять інші. І ввійти у відпочинок Господа – це не означає нічого не робити, але: щоб ми не робили, бути з Господом. Споглядати Його, мати мир і спокій в серці, не залежати від обставин, поведінки інших. Тож увійдімо у відпочинок Господній, будьмо повсякчас з Господом!

+Венедикт