Розмова Папи з журналістами під час повернення з Єгипту

Як завжди, під час зворотного перельоту після завершення Апостольської подорожі, також повертаючись з Єгипту до Ватикану, Папа Франциск поспілкувався із журналістами, відповідаючи на їхні запитання, які стосувалися підсумків візиту, уточнень сказаного ним у світлі міжнародної панорами, діалогу з православними, питання інтеграції біженців та миру.

Подякувавши представникам комунікацій за 27 годин плідної праці, Святіший Отець відразу перейшов до першого запитання, яке стосувалося тем, заторкнутих під час розмови з Президентом Єгипту. Він рішуче підкреслив, що це була приватна розмова, а тому її зміст не слід розповсюджувати, за винятком обопільної згоди.

Далі прозвучало запитання, чи слова, сказані Папою про захист прав людини, слід сприймати як підтримку дій єгипетської влади, чи як заклик до дій? «Їх слід інтерпретувати буквально, як слова про цінності самі в собі, – відповів він. – Я сказав: захищати мир, захищати гармонію між народами, захищати рівність між громадянами, не зважаючи на релігію. Це – цінності. Я говорив про цінності. Чи якийсь правитель захищає ту чи іншу – це інше питання. Я здійснив 18 візитів у багато країн, чуючи: Папа, їдучи туди, висловлює підтримку урядові. Кожен уряд має свої слабкості і своїх політичних супротивників, я в це не вмішуюся. Я говорю про цінності, а пізніше нехай кожен сам дивитися і судить, чи цей уряд, чи ця держава, та чи інша особа, дотримуються їх».

Представниця франкомовних медіа, посилаючись на слова Папи, сказані в Університеті Аль-Азгар щодо «демагогічних популізмів», у контексті передвиборчої ситуації у Франції запитувала про критерії розпізнавання для католицьких виборців.

Насамперед, Святіший Отець зазначив, що мусів переосмислити слово «популізм», оскільки в Європі воно має інше значення, ніж в Латинській Америці. Він зауважив, що у Європі стоїть питання єдності Європейського Союзу. «Кожна країна, – сказав він, – вільна обирати те, що вважає найвигіднішим для себе. Я не можу судити про мотиви такого рішення, тому що не знаю внутрішньої політики. Але це правда, що Європа стоїть перед загрозою розпаду».

Однією з проблем, яка лякає Європу і підживлює ці настрої, Глава Католицької Церкви назвав питання міграції. «Але не забуваймо про те, що Європа побудована на міграції, на століттях і століттях міграцій», – додав він, підкреслюючи, що це питання слід «ґрунтовно вивчати» та шанувати думку інших, лише б вона була чесною та відповідала політиці з великої літери. Щодо Франції, він підкреслив, що не розуміє внутрішньої політики цієї країни і що намагався будувати приязні стосунки з діючим президентом, не зважаючи на конфліктне наставлення.

Представниця російського інформагентства «Ітар-Тасс» запитувала про перспективи стосунків між католиками і православними, зокрема, у світлі підписаної нам декларації з Тевадросом ІІ, де йшлося про визнання Хрищення й прямування до спільної дати святкування Пасхи, та про стосунки між Святим Престолом і Росією. Відповідаючи, Папа підкреслив, посилаючись на досвід служіння в Буенос-Айресі, що особисто завжди мав добрі стосунки з православними, адже «ми – Церкви-сестри».

Коментуючи свою дружбу з Тевадросом ІІ, Святіший Отець назвав її особливою та підкреслив велику апостольську ревність Глави Коптської Православної Церкви, зазначаючи, що він – один з найбільших промоторів спільного святкування Пасхи, що постійно закликає рішуче боротися за це. Він також висловив сподівання на подолання проблеми, пов’язаної із визнанням хрищення одні одних, та наголосив, що «екуменізм – це шлях», який звершується, зокрема, через спільність у добрих ділах.

«Не існує статичного екуменізму. Це правда, що богослови повинні провадити дослідження й досягти порозуміння, але це не принесе результатів, якщо не супроводжуватиметься рухом вперед. Що можемо зробити тепер? Робімо те, що можемо: молитися разом, спільно працювати, чинити діла милосердя. В цьому й полягає рух вперед», – сказав Папа Франциск, додаючи, що підтримує добрі стосунки також і з Патріархом Кирилом і представниками РПЦ. Щодо стосунків з державою, він зазначив: «Я знаю, що держава говорить про це, про захист християн на Близькому Сході. Думаю, що це правильна річ говорити про це і боротися проти переслідування. Сьогодні більше мучеників, ніж у перших сторіччях, і насамперед, на Близькому Сході».

Посилаючись на слова Папи про загрозу односторонніх рішень, про те, що всі повинні ставати будівничими миру, про поетапну третю світову війну, представник інформагентства «Reuters», вказуючи на зростаюче напруження, зокрема, навколо Корейського півострова, запитував, що Святіший Отець сказав би, зустрівшись з президентом Трампом та іншими лідерами, на яких лежить відповідальність за майбутнє людства?

«Я їх закликаю, закликав і буду закликати, як це чинив у різних місцях, працювати над тим, щоби вирішувати проблеми дипломатичним шляхом», – відповів Глава Католицької Церкви, вказуючи на існування багатьох країн, які готові виступити посередниками, залишаючись нейтральними. «Ця поетапна світова війна, про яку я говорю вже понад два роки, відбувається “частинами”, але ці “частини” поширилися і також сконцентрувалися в тих точках, які вже були гарячими», – додав він, наголошуючи, що закликає до дипломатичних вирішень, тому що в цьому – «майбутнє людства».

«Сьогодні, – пояснив він, – ширша війна знищить, не скажу, що половину людства, але добру частину людства та культури, все… І це буде жахливим. Думаю, що сьогодні людство не було б здатним це пережити. Але погляньмо на країни, які страждають від внутрішніх війн: Близький Схід, Африка, Ємен… Зупинімося, шукаймо дипломатичних вирішень. І в цьому, я думаю, ООН має обов’язок повернути своє лідерство, бо сьогодні воно дещо розмите».

«Чи Ви хотіли б зустрітися з Трампом, коли він прибуде до Європи? Чи вже надійшов запит про таку зустріч?» – запитав далі журналіст, на що Папа відповів: «Державний Секретаріат ще не проінформував мене про те, чи надійшов такий запит, але я приймаю кожного Главу Держави, який про це просить».

Останнє запитання поставив німецький журналіст, який звернув увагу на слова Папи, сказані кілька днів тому, коли він охарактеризував ситуацію в деяких переповнених таборах біженців, вживши термін «концтабір». «Для нас, німців, цей термін, очевидно, є дуже серйозним і дуже близьким до поняття “таборів смерті”. Дехто називає це необережністю, обмовкою. Що Ви хотіли цим сказати?»

Святіший Отець наголосив на тому, що слід брати до уваги все, що він говорив. «Я сказав, що найвеликодушнішими у Європі були Італія та Греція. Це правда, що вони найближче до берегів Лівії та Сирії… Щодо Німеччини, то я завжди подивляв її здатність інтегрувати», – сказав він, посилаючись на свій досвід навчання в цій країні.

«Це не була обмовка, дійсно існують такі табори біженців, які стали справжніми концентраційними таборами», – додав Папа, підкреслюючи, що мова йде про ситуації, коли люди перебувають закритими в обмеженому просторі, нічого не роблячи й не маючи можливості вийти назовні. «Але це жодним чином не стосується Німеччини», – наголосив він.