Розпочалася підготовка до всецерковного відзначення ювілею Замойського синоду

В історичних єпископських палатах перемишльських владик, де тепер розташована Перемишльсько-Варшавська митрополича консисторія, 14 травня 2019 року відбулася робоча зустріч, метою якої став початок підготовки до святкування 300-ліття Замойського синоду греко-католицьких владик.

Святкування має відбутися у 2020 році на загальноцерковному рівні з благословення Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава. Головною подією відзначення цього ювілею буде міжнародна наукова конференція. Головний організаційний тягар цього заходу візьме на себе Український католицький університет у Львові.

Саме тому 14 травня 2019 року Архиєпископ і Митрополит Перемишльсько-Варшавський Євген Попович прийняв достойного гостя — професора Ігоря Скочиляса, проректора Українського католицького університету, який поділився з владикою і з працівниками консисторії думками щодо напрямків підготовки цих святкувань. Свою допомогу у проведенні святкувань задекларував також Люблінський католицький університет і Уряд міста Замосць. Спільна підготовка і проведення цих святкувань буде нагодою для поглиблення добросусідських українсько-польських відносин.

Довідка

Замойський синод (лат. Synodus Zamoscensis, Synodus provincialis Ruthenorum habita in Zamosciae) — Синод Київської греко-католицької митрополії, який відбувся в Замості завдяки митрополиту Левові II Кишці 1720 року. Цей Синод певні джерела подають як Собор, оскільки на ньому були присутні представники Львівського ставропігійського братства, які були мирянами. Був другим після Кобринського (1626) загально-церковним Синодом в історії Греко-Католицької Церкви.

Проведений для покращення організації УГКЦ як реакція на наступаючу реформу Петром I Російської православної церкви (1723), що на протестантський манер підпорядковувала церкву політичній владі: скасовувала патріаршество та вводила існування Святішого Синоду з представниками світської влади.

Для надання Синодові більшої ваги папа Климент XI призначив своїм легатом і головою зборів свого нунція у Варшаві Джироламо Грімальді. Як митрополит, так і нунцій уже в середині 1715 року писали до папи Климента XI про дозвіл скликати Синод. Того самого року дозвіл було надано. Однак, унаслідок воєнних неспокоїв та політичних обставин у Речі Посполитій, Синод вдалося скликати тільки 1720 року.

Митрополит Лев Кишка призначив Синод на 26 серпня 1720 року в м. Львові. Але влітку того ж року у Львові виникла пошесть, тож вирішено перенести Синод на північ, до містечка Замостя в Люблінській окрузі.

Учасниками Замойського Синоду були сім владик Київської Церкви:

Флоріян Гребницький (1720–1762), архиєпископ Полоцький;
Йосиф Виговський (1716–1730), єпископ Луцько-Острозький;
Атанасій Шептицький (1715–1746), єпископ Львівсько-Галицький;
Йосиф Левицький (1711–1730), єпископ Холмсько-Белзький;
Єронім Устрицький (1715–1746), єпископ Перемишльський;
єпископ, номінат Пінсько-Турівський, висвячений у Замості Теофіл Годебський (1720–1730);
Лаврентій Соколинський-Друцький (1718–1727), архиєпископ Смоленський.

Крім них, у Замойському синоді взяли участь протоархимандрит Василіанського чину о. Антоній Завадський, сім архимандритів, вікарій Супрасльської архимандрії та 129 священиків світського і чернечого клиру, крилошани капітул, професори духовних семінарій, декани, ігумени головних монастирів й інші чільні церковні мужі. Були також два представники Львівського ставропігійного братства і звичайні миряни.

Синод розгортав свою роботу в секціях, а три урочисті засідання проходили у церкві Покрови Божої Матері. Перше урочисте засідання відбулося 26 серпня 1720 року, друге — 1 вересня, а третє, заключне, — 17 вересня того ж року.

Прес-служба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ