Сенсаційне відкриття у Храмі Гробу Господнього

За вкритою графіті стіною в Храмі Гробу Господнього в Єрусалимі команда дослідників випадково виявила найбільший відомий середньовічний вівтар, шириною 3,5 метра. Вівтар хрестоносців, який був освячений у 1149 році, десятиліттями вважався втраченим. Про це повідомляє KAI.

Під час ремонтних робіт археолог Аміт Реем з Управління Старожитностей Ізраїлю та історик Ілля Беркович з Австрійської Академії Наук (ÖAW) виявили за кам’яною плитою вагою кілька тонн мармуровий вівтар, на фасаді якого туристи “увічнили” себе. Відкриття стало сенсацією для істориків, заявили в ÖAW.

Той факт, що щось “настільки важливе могло так довго залишатися невпізнаним у настільки інтенсивно досліджуваному об’єкті”, був повною несподіванкою для всіх, хто брав у цьому участь, зазначив у пресрелізі Беркович, історик з Інституту вивчення Габсбурзької монархії та Балканського регіону ÖAW. Задню частину панелі графіті, прикрашену стрічковими орнаментами, швидко ідентифікували як колись чудову передню частину середньовічного вівтаря хрестоносців.

Після захоплення Святого Міста хрестоносцями храм Гробу Господнього був заново освячений у 1149 році як “одна з найбільших святинь християнського світу” після століть мусульманського панування.

У його центрі постав новий головний вівтар у романському стилі. “Ми знаємо про паломницькі звіти XVI, XVII i XVIII століть про чудовий мармуровий вівтар в Єрусалимі”, — сказав Беркович. Після серйозної пожежі в романській частині Базиліки Гробу Господнього в 1808 році “вівтар зник зі суспільної свідомості”.

Нові відкриття показують, що головний вівтар має раніше невідомий зв’язок між Римом і християнським королівством Єрусалимом, пояснює Беркович. У середньовіччі спеціальну техніку виготовлення мармурових вівтарних прикрас опановували виключно цехові майстри із папського Рима. Вони зішкрябували невелику кількість цінного мармуру зі стародавніх будівель. Маленькі шматочки мармуру використовувалися для створення геометричних візерунків і яскравих орнаментів на кам’яних основах.

За межами Італії лише один витвір мистецтва такого роду був виявлений у Вестмінстерському абатстві в Лондоні. “Вівтар Косматі [чи arte cosmatesca, скульптори, які спеціалізуються, серед іншого, в декоративній геометричній мозаїці, прим KAI], який був знову відкритий в Єрусалимі, також мусив бути створений завдяки допомозі папи”, – підсумовує Беркович. Посилаючи одного з майстрів до Єрусалимського королівства для виконання робіт із оздоблення вівтаря, глава Церкви посилив претензії християнства на місто. “Таким чином папа вшанував найсвятіший храм християнства”, – зазначив Беркович. Історик сподівається, що подальші дослідження в папських архівах дозволять розкрити подробиці про історію створення вівтаря, а також особу майстра Косматі.