Щороку близько 1,2 млн дітей у світі стають жертвами торгівлі людьми

Тема дослідження, що провели експерт Карітасу України з протидії торгівлі людьми пані Наталя Голинська та магістр соціології пані Юлія Мартинова, була вибрана невипадково – за даними Глобальної доповіді Організації Об’єднаних Націй щодо торгівлі людьми, майже кожна третя жертва торгівлі людьми у світі – дитина.

Щороку близько 1,2 млн дітей у світі стають жертвами торгівлі людьми.

Основними завданнями дослідження були якісний і кількісний аналіз ситуації з торгівлею дітьми в Україні, збір та аналіз інформації про випадки продажу дітей, аналіз явища сурогатного материнства, його вплив на дитину та відношення до можливості використання дітей для різних цілей і розробка рекомендацій для покращення ситуації із запобіганням торгівлею дітьми.

На жаль, аналіз відкритих даних щодо кількості зафіксованих випадків торгівлі дітьми в Україні показав загалом дуже малу їх кількість в абсолютних цифрах – Департаментом боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Національної поліції України упродовж 2011–2016 рр. було зафіксовано лише 49 злочинів, які стосувалися торгівлі дітьми. Тоді як лише Міжнародна організація з міграції з 2000 року надала допомогу принаймні 574 дітям-громадянам України, які постраждали від торгівлі людьми. Низький рівень виявлення випадків торгівлі дітьми на практиці пов’язаний як з низьким рівнем поінформованості про проблему і серед загального населення в цілому і серед фахівців відповідних установ та організацій, так і з відсутністю єдиної чіткої системи збору статистичної інформації про кількість випадків та жертв торгівлі людьми, в тому числі й дітьми в Україні.

Основними формами торгівлі дітьми в Україні експерти назвали продаж дітей, примусове жебрацтво та сексуальну експлуатацію, поруч із примусовою працею, виробництвом порнографічної продукції, трансплантацією (за даними Нацполіції, в 2018 році було передано до суду п’ять кримінальних проваджень щодо продажу неповнолітніх з метою вилучення органів), використанням дітей у збройному конфлікті та для дрібної злочинної діяльності.

Низький матеріальний статок родин, складні життєві обставини сімей та недостатня поінформованість про проблему вважаються експертами основним підґрунтям для торгівлі дітьми. Загалом причин для поширення торгівлі дітьми в Україні є досить багато: це і складна економічна ситуація – «зріст цін і падіння доходів», і формальне ставлення до проблеми з боку виконавчої влади, і криза цінностей, і недосконалість чинного законодавства, зокрема в частині роботи з документами осіб та дітей, що опинилися на тимчасово окупованих територіях. Серед інших причин називалися вікові особливості розвитку дітей, коли останні можуть не ідентифікувати, що опинилися в ситуації торгівлі людьми, корупція, попит-пропозиція, віртуальна реальність, втрата основних цінностей.

На думку експертів, збройний конфлікт на території України випливає на поширеність торгівлі дітьми через зростання бідності. Торгівля людьми й дітьми є поширеним явищем на непідконтрольних Україні територіях, проте немає ніякої можливості оцінити її масштаби. Серед основних її форм в зоні конфлікту були названі використання дітей як інформаторів, залучення неповнолітніх у збройний конфлікт з сепаратистського та, ймовірно, сексуальна експлуатація, можливо у формі «секс за виживання».

В Україні сурогатне материнство є законодавчо дозволеною допоміжною репродуктивною технологією для певних категорій батьків, в тому числі й нерезидентів України. Попри відсутність закону про сурогатне материнство та самого терміна в українському законодавстві, після заборони комерційного сурогатного материнства в Індії, Україна стала надзвичайно привабливою для комерційного сурогатного материнства для іноземців з ряду вагомих причин:

низька вартість порівняно з США, наприклад (приблизно 30-35 тисяч доларів порівняно з 150 тисяч в США);
законодавчо дозволена та проста юридична процедура (Договір про надання репродуктивних послуг);
мінімум необхідних для процедури документів;
відсутність законодавчих обмежень для іноземців, як в інших країнах;
фактична відсутність контролю з боку держави за дотриманням всіх юридичних моментів;
досить високий рівень розвитку медицини та репродуктивних технологій.

Незалежні експерти вказують, що в Україні немає жодного контролю і регламентації цієї сфери, а найбільша прогалина – довідку про генетичну спорідненість замість ДНК-тесту видає сама клініка, що уможливлює численні спекуляції та фактично торгівлю дітьми, якщо дитина генетично не є рідною з батьками.

Основними шляхами протидії торгівлі дітьми в Україні експерти назвали:

поширення інформації в суспільстві щодо торгівлі дітьми, просвітницькі кампанії як для дорослих, так і для дітей,
покращення взаємодії між державою та неурядовими організаціями в цій сфері,
відсутність єдиної чіткої системи збору статистичної інформації про кількість випадків та жертв торгівлі людьми,
покращення соціального та матеріального добробуту українців та зміни в законодавстві,
розвиток соціальної роботи в громадах.

Дослідження «Торгівля дітьми в Україні: Продаж дітей та сурогатне материнство» проводилося Благодійною організацією “Карітас України” в серпні-грудні 2018 року за фінансової підтримки Карітасу Франції.

caritas-ua.org