Шлях Івана Павла ІІ до святості

27 квітня 2014 р. – канонізація Римських Архиєреїв Івана ХХІІІ та Івана Павла ІІ

Іван ХХІІІ стане святим за 50 років по смерті й 13 років по беатифікації.

Шлях померлого 2 квітня 2005 року Івана Павла ІІ до проголошення святим визнано за найшвидший у сучасній історії. Він розпочався у рекордний спосіб: наступник Папи Войтили, Бенедикт XVI погодився на беатифікацію попередника через місяць та 11 днів по його смерті.

13 травня 2005 року Бенедикт XVI під час урочистості в базиліці св. Івана на Латерані (де знаходиться кафедра єпископа Рима) проголосив, що погоджується розпочати беатифікаційний процес папи-поляка.

Тим самим папа-німець відхилив вимогу п’ятирічного очікування для відкриття процесу по смерті кандидата на вівтар. Так Папа Рацінґер відповів на гасла «Santo subito» («одразу святий»), що видніли на транспарантах, принесених діячами італійських католицьких рухів на жалобні урочистості Івана Павла ІІ. Але це була також і відповідь на петицію великої групи кардиналів, які ще перед квітневим конклавом уклали прохання до наступного Папи про те, щоби якнайшвидше винести Йоана Павла ІІ на вівтар.

Перший, дієцезіальний етап беатифікаційного процесу урочисто розпочався на Латерані 28 червня 2005 року. Постулатором процесу, тобто людиною, яка відповідає за хід його роботи, став польський священик з Римського вікаріату, о. Славомир Одер. Він, на думку спостерігачів, відзначився високою працьовитістю та вмілістю, завдяки чому почергові процедурні етапи пробігали швидко і водночас дуже скрупульозно.

Було зібрано документацію стосовно життя та героїчності чеснот Івана Павла ІІ. У рамках цієї праці перед трибуналом у Римі та перед додатково скликаним трибуналом у Кракові було вислухано понад 100 свідків почергових етапів життя Кароля Войтили: друзів, знайомих, церковних ієрархів, найближчих співпрацівників у Ватикані, політиків із багатьох країн, колишніх президентів.

Незабаром після цього розпочалося розслідування у справі потрібного для беатифікації чуда за заступництвом Папи, яке б сталося вже по його смерті. Серед величезної кількості сигналів про отримані благодаті було вибрано випадок непояснюваного з медичного погляду зцілення народженої 1961 року французької черниці Марі Сімон-Пер’є, яка мала глибоку стадію хвороби Паркінсона — тієї самої, на яку страждав і Папа Войтила.

Це зцілення сталося у червні 2005 року, за два місяці по смерті Івана Павла ІІ. Вся чернеча спільнота сестри Марі тоді молилася про її зцілення.

Дієцезіальний етап беатифікаційного процесу завершився у базиліці св. Івана на Латерані 2 квітня 2007 року, в другу річницю смерті папи-поляка. У церемонії взяв участь тодішній президент Польщі Лех Качиньський.

За кілька місяців по тому у Конгрегації в справах канонізацій розпочався другий, ватиканський етап процесу. В його ході постало т. зв. positio, тобто підсумковий документ з опрацюванням біографії Слуги Божого та зізнань свідків, зібраних під час канонічного розслідування.

16 листопада 2009 року в Конгрегації відбулося засідання комісії кардиналів у справі беатифікації Івана Павла ІІ. Нарада комісії завершилася голосуванням, у якому прийнято рішення скерувати до Бенедикта XVI прохання проголосити його попередника блаженним.

19 грудня 2009 року Бенедикт XVI затвердив декрет про визнання героїчності чеснот Івана Павла ІІ, що завершило головну частину беатифікаційного процесу.

Одночасно розпочалося розслідування стосовно чуда зцілення. Згоду проголосити декрет про визнання цього чуда Бенедикт XVI висловив 14 січня 2011 року. Це формально завершило беатифікаційний процес.

Беатифікаційна Свята Меса, очолена Бенедиктом XVI, відбулася 1 травня 2011 року. Вже того самого дня ватиканський держсекретар кардинал Тарчізіо Бертоне сказав у телевізійному інтерв’ю, що можна сподіватися швидкої канонізації Івана Павла ІІ.

Отець Славомир Одер одразу по беатифікації звернувся до вірних, аби надсилали до його бюро повідомлення про можливі зцілення, приписувані заступництву блаженного папи. Для канонізації було потрібне друге чудо.

Непомітно для широкого загалу, з огляду на історичні події в лютому цього року, коли Бенедикт XVI відійшов від керування Церквою, о. Одер віддав до Конгрегації у справах канонізацій документи стосовно нового чуда.

Було вибрано випадок зцілення від аневризми мозку, який стався з Флорібет Мора Діас із Коста-Ріки у квітні 2011 року. Цей випадок, як підкреслюється, винятковий, навіть показний, бо стався у день беатифікації Івана Павла ІІ.

Вже після визнання цього чуда жінка розповіла, що після важкого інсульту з розлиттям крові, який у неї був, лікарі сказали, що не можуть нічого для неї зробити.

За кілька тижнів після інсульту Флорібет дивилася телепередачу з беатифікаційної Служби Божої у Ватикані. Її сім’я пішла на місцевий стадіон, де також можна було бачити трансляцію богослужіння. Наступного ранку Флорібет прокинулася здорова. Лікарі заявили, що вона видужала у спосіб, який наука пояснити не може.

Навесні цього року чудо визнали насамперед комісія лікарів ватиканської Конгрегації, а потім комісія теологів. 2‑го липня опрацьовану документацію схвалила комісія кардиналів і єпископів.

5 липня Папа Франциск визнав чудо і погодився на канонізацію Івана Павла ІІ.

Джерело: CREDO