Сходи, якими Христос підіймався до Пилата

Рим – колиска християнства, місто, зрошене кров’ю апостолів та мучеників, столиця намісника св. Петра. Здається, кожен камінь тут – справжня реліквія.

Проте з такою кількістю храмів, базилік та каплиць Рим може сприйматись як черговий, навіть дуже цікавий, але лише туристичний маршрут. Адже атмосфера молитви в римських храмах часто переривається спалахами фотокамер та зауваженнями туристів, що звіряють побачене з інформацією у путівниках. На щастя, є винятки. Наприклад, ректор папської каплиці Святих Сходів, отець Франческо Гуерра, переконує, що святиню, довірену його опіці, на музей перетворити не вдасться. Святиня знаходиться навпроти базиліки св. Йоана на Латерані, тисячі людей відвідують це місце щодня, не порушуючи атмосфери молитви та зосередження, що тут панує. «Наше завдання – зберегти святість цього місця», — говорить отець Франческо, — адже навіть якщо церква – пам’ятка архітектури, перш за все — це місце зустрічі людини з Богом.

За переказами саме цими сходами підіймався Христос на суд до Пилата. 28 мармурових сходинок, деякі з краплями крові, захищені дерев’яним каркасом. У Римі вони з 326 року завдяки св. Олені. Паломники повторюють сходження Христа цими сходами у тихій молитві навколішках. Відчувається, що насправді все концентрується не на «святому» предметі, якому віддається честь. В центрі — страждання Христа з любові до людини. «Ми потребуємо цих знаків. Для нас важливо бачити та торкатись, адже ми живемо у просторі та часі. Ми потребуємо цих конкретних знаків, щоб ввійти в медитацію та роздуми над тим, що виходить поза межі часу та простору», — стверджує о. Франческо Гуерра.

Стіни каплиці Святих Сходів прикрашають середньовічні фрески, що наче розповідають паломникам про останні години Христа та дозволяють супроводжувати Його в мандрівці від останньої вечері з учнями до моменту вознесіння. «В епоху Середньовіччя люди не читали, вони приходили до Церкви, бачили зображення і таким чином входили в атмосферу молитви та зосередження. Сьогодні ми намагаємось все пояснити і зрозуміти. Здається, тоді все було набагато простіше!», — вважає о. Франческо.