Штучний інтелект: етичний виклик? Зустріч в рамках “Притвору язичників”

«Штучний інтелект: етичний виклик?» – таку тему мала конференція, що пройшла в Італійському Посольстві при Святому Престолі 6 липня 2017 року. Ініціатором заходу була Папська Рада з питань культури, яка зібрала науковців з різних кінців світу для обговорення питань впливу штучного інтелекту на людину. Семінар відбувся в рамках ініціатив цього відомства, названих «Притвор язичників».

Термін «штучний інтелект», що, здається, поєднує протилежні за змістом поняття, вказує на чи не найзахоплюючіший аспект науково-популярного прогресу і вже продовж багатьох років є улюбленою темою творів кіномистецтва та культури в цілому. Комп’ютери, які говорять, мають людський вигляд і посміхаються, і які через 50 років зможуть водити вантажівки, готувати їсти, змагатися у марафоні, писати пісні й розповіді і, що найважливіше, вчитися на власному досвіді, чинити те, що іноді навіть для людини здається важким. Але окрім нескінчених можливостей, що з’являються внаслідок подолання біологічних обмежень, поява «розумних» машин несе із собою також і ризики.

За словами кардинала Джанфранко Равазі, Голови Папської Ради з питань культури, ризик завжди виникає тоді, коли залишається тільки технологія. Він пригадав слова Папи Франциска, який в енцикліці «Laudato si’» писав, що справжній учений ніколи не зосереджує увагу тільки на технічному аспекті, а на всьому контекст, в якому живемо. І на думку кардинала Равазі, важливо, щоб й інші дисципліни брали до уваги ризики, пов’язані із штучним інтелектом.

Кардинал Равазі зазначив, що важливо пам’ятати, що інші форми “розуму” були розроблені первозданним інтелектом, яким є інтелект людської особи, джерелом штучного інтелекту завжди є людина, тому не можна допускати, щоб штучний інтелект діяв вільно, сам по собі. Він також висловив сумнів щодо доречності вживання терміну «гуманоїдний» до компютерів, та термінів «електронна особистість», або «комп’ютерна особистість». «Насправді, не йдеться про особистість, – наголосив кардинал, – бо свідомість залишається великим привілеєм людської особи».

Кардинал Равазі наголосив також на необхідності налагодити діалог між двома горизонтами: технологією, з її надзвичайними відкриттями й пропозиціями, та гуманістичним світом, – філософією, культурою, теологією і релігією, які завжди ставлять акцент на людській особі.

Отець Паоло Бенанті, викладач нейро- та техноетики в Папському Григоріянського Університеті в Римі, зазначив, що машини, без сумніву, будуть присутні у житті людини, але потрібно докладати зусилля для того, щоб вони не створювали конкуренції людині, а доповнювали її діяльність і допомагали їй покращувати життя у суспільстві.

Він також додав, що штучний інтелект може надати людям велику допомогу. Наприклад, у сфері медицини комп’ютер міг би аналізувати всю історію хвороби і знайти взаємозв’язки та дані, які лікар не здатен зауважити, і, таким чином, лікувати хвороби, які тепер є невиліковними. Але з іншого боку, на думку професора, це буде мати також і негативні наслідки, такі як зменшення робочих місць та збільшення розриву між бідними та багатими.