Сімнадцятеро дітей приступило до Першої Сповіді в греко-католицький катедрі Мельбурна

Неділя, 2 жовтня 2016 року, була була великим днем у катедрі ап. Петра і Павла у Мельбурні. Сімнадцятеро дітей зробили великий крок вперед в їхньому житті. Вони вчинили їх Першу Сповідь та Урочисте Святе Причастя. Здійсyюючи Першу Сповідь є важливим кроком до зрілості у житті. Ці діти розпізнали свою частку у добробуті в нашій громаді та суспільстві. Символічно це усвідомлення, що кожен з нас має обов’язок перед світом за наші власні вчинки. Ідучи до сповіді, ми визнаємо, що ми згрішили та що ми потребуємо Божу Благодать, щоб уникати наступних гріхів.

Так як це відбувається щорічно у парафії в Мельбурні, підготовка до цього великого дня розпочалася 5 місцяців перед тим ще у травні. Кожної неділі діти збиралися у монастирі сестер василіанок на навчання. За тиждень до святкування діти провели кілька днів з сестрами та священиками в кінцевих підготовках. Батьки, родина та вся парафія взяла до уваги цю подію серйозно. Близько 500-600 людей прибули на молитву.

Сестра Лукія та сестра Макрена завжди несуть основу навчання у підготовці дітей. В цій праці їм також допомагали інші. Барбік’ю та харчування є частиною цього. Отець Браян Келті як адміністратор катедри зустрівся кілька разів із всіма батьками та навіть мав навчальні уроки для дітей.

Священики та диякони парафії очолили процксію в катедрі перед початком Божественної Літургії. Були гості: о. Ігор Головко з Перту, о. Михайло Шиян із Сіднею. Спів очолив хор разом з дітьми. Подія транслювалася по цілому світі через інтернет.

Владика Петро спілкувався з дітьми вродовж Божественнної Літургії. Вони давали дуже дорослі відповіді на його запитання. Дискусія була на основі Єв. Від Йоана 3, 15: «Бог бо так полюбив світ, що послав Свого Єдиного Сина, щоб кожен, хто вірить у нього, не загинув, але мав життя вічне». Короткий уривок біблійного навчання, показав, як п’ять місяців підготовки до цього дні були Божим планом і навчанням Церкви. Ідучи до Сповіді та прийнявши Святе Причастя є, справді, знаком віри в Бога.

Діти подякували всім, хто допомагав їм у підготовці до цього щасливого дня. Вони всі особливо подякували сестрам за їхню роботу.

Ми всі молимося за дітей, їхні родини та нашу парафію. Святкування в неділю є ознакою як ми можемо вести нашу віру та традицію для наших молодих поколінь.