Синод. Третє загальне зібрання: права людини й формаційні виклики

Захист прав людини, трагедія криміналізації та нагальність формування мирян були серед тем, що обговорювалися під час третього загального зібрання Спеціальної Асамблеї Синоду Єпископів, що відбулося у Ватикані у вівторок, 8 жовтня 2019 р., вранці, за участю 183 Отців Синоду.

В боротьбі за права людини

Як було зазначено, між 2003 та 2017 роками в регіоні, захищаючи власні території, були вбиті 1119 людей. Лідери соціальних рухів часто стають жертвами безкарності й безпорадності державних органів у гарантуванні безпеки. В цій перспективі наголошено на тому, що Церква повинна захищати тих, які відстоюють свої права, створюючи відповідні мережі та постійні акції солідарності й сприяння соціальній справедливості. Отці Синоду вказують на важливість розвитку політики участі й альтернативних форм економічної діяльності, як от невеликі кооперативи.

Йшлося також про загрози, спричинені забрудненням річок і вирубкою лісів, пов’язаними з слабким законодавством у сфері захисту довкілля. Щодо цього, Церкву закликається викривати викривлення, породжені хижацькими моделями видобувної діяльності та підтримувати міжнародні норми, що захищають людські, соціальні та екологічні права. Говорячи про захист тубільних народів, згадано й про мучеництво чималої кількості місіонерів, які віддали життя, захищаючи переслідуваних й експлуатованих.

Земля міграції

У доповідях також представлено явище міграції, що має два аспекти. З одного боку – тубільні народи, що переселяються до великих міст, а з іншого – люди, що перетинають Амазонію, прямуючи до країн призначення. Це вимагає відповідних душпастирських кроків з боку Церкви, позначених співпрацею між місцевими Церквами та з іншими організаціями, що займаються міграцією. Особливо драма міграції заторкує молодь, що змушена переїжджати, рятуючись від безробіття, загроз торгівлі людьми, наркотрафіку, проституції та експлуатації. Важливо, аби Церква цінувала й підтримувала участь молоді в різних церковних, соціальних і політичних середовищах.

Нагальність формування

Наголошуючи на необхідності якомога більшого залучення мирян та цінування їхнього внеску в церковну діяльність, синод звертає увагу на необхідність відповідного приготування. Сучасне життя вимагає компетенцій та особливих знань, через що священики неспроможні давати відповідь на всі запитання. Тож перед обличчям різних викликів Церква повинна навчитися слухати голос мирян. Їхня роль також важлива в контекстах браку священиків, щоб переходити від «душпастирства відвідуваннями» до «душпастирства присутністю», відкриваючи нові харизми, що проявляються в мирянських рухах.

Наголошуючи на тому, що целібат є великим даром у Церкві, деякі Отці пропонують замислитися над можливістю висвячення деяких одружених чоловіків, так званих “viri probati”, щоб з часом могти оцінити дієвість такого досвіду. Дехто, натомість, вбачає у такій пропозиції загрозу того, що роль священика в таких обставинах може применшитися до «функціонера для служіння Святої Меси», замість бути пастирем громади.

Вказано також на важливість кращого цінування богопосвяченого життя, звертаючи особливу увагу на пробудження покликань серед автохтонного населення. Зверталося увагу й на формування на різних рівнях, починаючи від капілярного формування на парафіяльному рівні через поглиблений контакт з Божим словом, інтенсивного формування для аніматорів громад та систематичного богословського вишколу для кандидатів до священства й для тих чоловіків і жінок, які прагнуть анґажувати в різні мирянські служіння в громадах. Важливо також переосмислити програми в семінаріях, щоб вони були якомога ближчими до життя громад.