Слово Митрополита Львівського до учасників ХХІІІ прощі до Унівської лаври

 

Дорогі та любі учасники святої прощі,

молюся щиро про успіх учасників прощі і благаю  благословення пресвятої Богородиці за вашу жертву, труд, за ваш кожен крок вчинений з любові до Бога. Радію і дякую усім учасникам пілігримства за ваші моління, якими благаєте у пречистої Діви Марії миру, спокою, доброї долі та закінчення кровопролиття у нашій рідній Україні. Знаю, що ви усі вчинили добрий намір, виставляєте своє побожне благання перед Богородицею, робите це з великою надією, що те, чого очікуєте, отримаєте. Вашим молитовним походом присвяченим Богородиці, прославляєте Господа Бога, небесну Матір та свідчите про велике довір’я до Творця та Богородиці. Просіть Господа о прощення різних провин нашому народові, що чинить помилки, подібно до синів Ізраїлю, яким радо прощав милостивий Бог: «… Але ти – Бог скорий прощати, добрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, – ти їх не покинув» (Неєм 9,17). Хай наш Господь завжди залишається з нами, мимо наших людських помилок.
Постарайтеся пройти цей означений шлях в можливій мовчанці, молитві та глибоких роздумах про життя пречистої Діви Марії. Її життя не було легким, навпаки, складним, повним різних випробувань й терпіння, мимо того, що була матір’ю Сина Божого.  Але вона усю свою надію поклала в руки Бога, довірилася цілковито Богові. Марія не шукала якоїсь полегші у людей, не знаходимо у Святому Писанні, щоб вона піддавалася якісь паніці чи розпачі, коли бачила й чула жорстоке відношення юдеїв до її Сина, а це – її дитина. Кожній матері приємно, коли чує добрі слова сказані в адресу своєї дитини, якусь похвалу, признання тощо. Ісуса Христа увесь час випробовували книжники, фарисеї або садукеї… «А коли він увійшов у храм і почав навчати, прийшли до нього первосвященики і старші народу і мовили: Якою владою ти це чиниш? Хто тобі дав цю владу?» (Мт 21,23). Не прислухалися до його спасенних слів науки, лише чинили перешкоду у його навчанню. Іншим разом, коли Ісус навчав у храмі, оборонив жінку від каменування спійману на перелюбі, згодом, юдеї сильно сперечалися з ним, були повні ненависті до Господа, не бажали чути його промов. Христос говорив правду юдеям та викривав їхнє лицемірство. Вони лукаво звинувачували його: «І вхопили каміння, щоб кинути на нього, – та Ісус перейшов посеред них і полишив храм» (Ів 8,59). Дуже багато довідуємося про історію життя Ісуса Христа, коли його переслідували, гонили, не приймали, дихали ненавистю, щоб вбити його. Звичайно, що про усе це знала Марія, їй переказували, часом вона сама була свідком усяких сутичок, які готували злобні юдеї. Вона мовчала, серце її щеміло від болю і, подібно, як при народженні Ісуса: «Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці» (Лк 2,19). Вчімося духовного життя від Марії, матері Ісуса. Не відомо чи вона була біля нього, коли він оздоровляв хворих, помножував хліби для голодних, воскрешав померлих? Про це замовчує Святе Писання, правда, згадує, що Богородиця була на весіллі у Кані Галилейській, де, на її слова, Христос перемінив воду у вино, допомагаючи зарадити нестачу напою організаторам весілля (пор. Ів 2,1-10). А пречиста Діва Марія, теж, прибула на Голготу, стояла під хрестом, на якому помирав Ісус, її син. Мабуть, вона ступала крок за кроком, коли Ісус ніс хрест, глибоко переживала та уболівала, коли він падав під хрестом… Серце її краялося від болю, вона його мати, яка всебічно розуміла, що він – Син Божий, Спаситель світу, з якого так ганебно знущаються люди. Стояла під хрестом страждальна Мати, яку помітив її син, Ісус: «Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив він, – мовить до матері: Жінко, ось син твій» (Ів 19,25). Вона не почула слова: «мамо», лише – «жінко», хоч ми розуміємо богословське значення цього слова і зовсім не відаємо, що в цей час діялося в душі Марії. Очевидно, що Ісус дуже любив свою матір, заговорив до неї із хреста, віддав Її під опіку своєму улюбленому учневі, Іванові, вчинив великий заповіт опіки. Старайтеся і ви, достойні богомольці, із добрими та чистими думками вникати у життя Марії, матері Божої, наслідуючи її життя. Хай Господь прийме кожний ваш крок, як вияв любові та великої слави для нього. Пресвята Богородице, рятуй наш край від усякого ворога і супостата! Дай нам ласку, о Маріє, жити з любові до тебе, Матері Божого Сина! Хай ласкавий Господь благословить рясними духовними дарами кожний ваш крок та вчинене найменше зусилля! Пресвята Богородице, Мати милосердя, випроси нам та усьому нашому народові, прощення гріхів та духовного поєднання із Твоїм Сином! 

 

 

26 серпня 2014 р.Б. с. Верхня Білка