Слово Митрополита Львівського на 3-тю неділю по зісланні Святого Духа
Слово Митрополита Львівського
на 3-тю неділю по зісланні Святого Духа
Рм 5,1-10; Мт 6,22-33.
Достойні сестри і брати,
ми з вами надзвичайно щасливі тому, що стоїмо під прапором Ісуса Христа. Він – Син Божий, який прийшов у світ, щоб спасти увесь людський рід. Християнам важливо пам’ятати про те, щоб ходити у Божому світлі. Хто не ходить у світлі Господньому, така особа обов’язково перебуває у темноті зла.
Ісус Христос стверджував, що неможливо служити Богові й мамоні, подібно, не можна одночасно ходити у світлі й темряві. Надзвичайно важливо у житті, щоб часто запитувати себе, в якому стані ми знаходимося. Що діється з моєю душею? Бо кожна людина перебуває з Богом у примиренні або воює проти нього, тобто, практикує гріховне життя. Хтось скаже, що не противиться Богові, любить його, пам’ятає про нього тощо. Добре так говорити але замало буде сказаного, коли практичне життя показується зовсім іншим.
Для прикладу: людина, що не молиться, проклинає, очорнює ближніх, краде, не дотримується подружньої вірності, тяжко працює у недільні дні, щоб збагатитися, губить своє здоров’я через надмірне вживання алкоголю, легковажить постами встановленими святою Церквою тощо. Такі вчинки та їм подібні, це – духовна темрява, яку продукує злий дух через людину.
Погляньмо на східні райони нашої України, де провадиться загарбницька війна, вбивають людей, грабежі, насильства, розголошується неправдива інформація і т. д., – усе походить від диявола. Святий апостол Павло виразно стверджує: «… Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані мужоложники, ані злодії, ані зажерливі, ані п’яниці, ані злоріки, ані грабіжники – царства Божого не успадкують» (1Кр 6,9-10). Такі діла ідуть врозріз із Божим законом, тому апостол закликає щоб відкинути вчинки темряви, а одягнутися у зброю світла (пор. Рм 13,12). Цей апостол добре розумів, що таке темнота, бо до свого навернення сам переслідував християн і тільки за дією Святого Духа звільнився від темряви, що немов луска впала з його очей (пор. Ді 9,18).
Коли святий апостол Павло приводив до віри проконсула, а якийсь ворожбит Елімас виступав проти Савла та Варнави, щоб урядовець не навернувся до Бога, тоді Павло (Савло) назвав ворожбита ворогом правди, повним усякого підступу й лукавства, сином диявола. І цей осліп, бо темрява й морок впали на нього (пор. Ді 13,7-11). Апостол народів навчає, щоби боротися «… проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах» (Еф 6,12).
Із сказаного, добре розуміємо, що таке духовна темнота й чим вона загрожує тим особам, які залишаються у ній та не бажають звільнятися від неї. Спаситель світу сказав до книжників та фарисеїв: «… Я – світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Ів 8,12). Усе, що поза Богом, що не відноситься до нього, що противиться Господу – темрява! Хто не ходить у Божому світлі, хто – раб цього світу, хто служить темряві цього світу, такі особи служать злому духові та підлягають словам Спасителя: «А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів» (Мт 25,30).
Ісус Христос переконує, що не можливо служити одночасно Богові й поганому світові, тобто, злому духові. Ті, хто служить Господу, повинні старатися чинити це ще краще, а хто служить злому, хто чинить погані речі, повинні покинути це й ставати на праведну дорогу. Поганські та неправедні звичаї необхідно покидати, щоб називатися Божими дітьми та здобувати щасливу нагороду. Життя проходить швидко й непомітно приходить час, про який не думаємо, як опинимося у вічності. Святий Іван євангеліст поділяє людей на два табори: «З того виявляються діти Божі й діти дияволові: кожен, хто не чинить справедливості, не є від Бога, а й той, хто не любить брата свого» (1Ів 3,10).
Споглядаймо на своє життя та даваймо собі чітку відповідь: чиї ми діти. Не думаймо та не ганяймося за багатством, бо усе це швидко проминає. З іншого боку необхідно пам’ятати, що й певні багаті люди вірно служать Богові та здобувають Небесне Царство. Відомі старозавітні патріархи: Авраам, Ісаак, Яків, єгипетський Йосиф, цар Давид чи терпеливий Іов, були багатими людьми й здобули Боже Царство. Але вони найперше шукали цього Царства, ставили це на перше місце, старалися своє багатство керувати в русло Боже, щоб воно служило життю з Господом. Відсікали усе, щоб не служити мамоні. В житті цих праведників перше місце займав Господь у їхньому серці, за тим слідувало усе інше. Святий І. Золотоустий зауважує, що Іов, який втратив велике багатство, не сумував за тим (пор. Бесіда XXI на Мт п.1). Людина, буває, втратить щось малого, загубить якусь незначну річ, через цю втрату ходить та сумує за нею. Таким станом духа показується непомірковане прив’язання до матеріальних речей. А Господь пильно турбується навіть, про птиць та польове зілля, годує та одягає їх у пречудну красу. Ісус навчає, що не потрібно дуже журитися за одежу, їжу та матеріальні речі, бо: «… Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне» (Мт 6,32).
Споглядаймо на наше життя та просімо Святого Духа, щоб кинув на нас світло для пізнання пріоритетів в нашому житті. Хай пресвята Богородиця, яка спішила з допомогою святій Єлизаветі, вчинить наше життя за її словами: «… Величає душа моя Господь і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм» (Лк 1,46-47).
+ Ігор
Митрополит Львівський УГКЦ
29 червня 2014 р.Б. Архикатедральний Собор Святого Юра
About The Author
