Слово Митрополита Львівського на закінчення Хресної Дороги
Преосвященний владико, доброчесні отці, преподобні сестри і брати, шановні представники влади області й міста, достойні представники навчальних закладів, дорогі вірні, успішні молільники Божі!
Дякую, дуже дякую усім вам за вашу молитву, за спільну молитовну участь у Хресній Дорозі! Дякую Богові за кожнен ваш крок, за дорогоцінний час, який ви присвятили своїй душі, роздумуючи глибоко про страждання Спасителя світу, нашого Бога й Творця! Ісус Христос давно вже звершив свою Хресну дорогу як страждальний викуп людського роду від неволі демона і відчинив людству двері Небесного Царства. Нам необхідно довершувати часто Хресну дорогу, як молитву кожного дня, як гідний спосіб християнського життя! Господь, призиваючи своїх учнів промовив до них: «… Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною» (Мт 16,24). Тут зрозуміло, що нести хрест не як дерево, а як щоденне життя повне викликів, боротьби та несподіванок. Спаситель не обіцяв людям вигідного та відпочинкового життя на землі. Ні! Він приймав та покірно зносив щоденні хрести, які часто виявлялися переслідуванням Ісуса та гонінням від ворогів. Син Божий ніс на своїх поранених раменах важке хресне дерево, увесь в крові, покалічений, побитий та знесилений, вкінці розп’ятий на ньому. В дорозі на місце розп’яття Спаситель падав, важко піднімався, оглядався за допомогою, вона була одна: його били, насміхалися, різко піднімали, щоб у болях простував дальше. Правда, знайшли Симона Киринея, що повертався з поля, його заледве заставили нести хрест, допомогти Ісусові (пор. Лк 23,26). Симон не бажав брати на свої рамена ганебного хреста, бо не знав, що допомагає Богові та людству в справі спасіння! А Господь бажає, щоб ми з Ним несли свої хрести, не кидали їх, не втікали, не нарікали на життя, лише пам’ятали про Нього, молилися, мирилися до Бога та перемагали! Первосвященики з книжниками та старші юдейські насміхалися з Ісуса, мовивши: «Інших спасав, – себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста…» (Мт 27,42). Вороги Ісуса говорили правду, що він спасав інших, спасав їх, нас та увесь людський рід, умираючи на хресті, Господь також воскрес з мертвих. Христос продовжує спасати усіх, хто бажає спасіння! Ми серед усіх тих, які змагаються за гідне життя у вічності та за щастя ближніх!
Під час Хресної дороги ми молилися за мир в Україні, призивали помочі блаженного Климентія Шептицького, вшановуючи 150-ту річницю уродин, благали благословення для наших родин та гідний вибір Президента. Хай Боже благословення діткнеться кожної особи доброї волі! Будьмо стійкими при хресті, як стояли Ісусова мати, сестра Його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина (пор. Ів 19,25). Хай хрест Христовий стається великим благословенням для нашого народу! Молімося сердечно до Бога, лиш Він може в легкий спосіб принести позитивні зміни в Україну, яким ніхто не завадить! Необхідно Його гарячіше про це благати та вірити! Господь дасть людям іншу мову, інші погляди на життя, гідний спосіб мислення, поблагословить добрі зміни! Спаситель вчинив митаря праведником, розбійника нагородив Раєм, воскресив дочку Яіра – він готовий довершити доброї зміни в кожному людському серці! Господи Ісусе Христе, давай добрих, насамперед духовних змін в кожне серце нашого народу! Дай нам віру і любов, мужність, силу молитви та відвагу довершувати добрі діла! Боже, благослови наш народ провідником доброго серця!
Дякую Богові за чудову погоду! Дякую усім за участь в Хресній дорозі! Хай Господь усіх благословить! Благаємо Господа доброї погоди на майбутній рік та усіх запрошуємо до наступних привселюдних молінь у нашому прекрасному місті!
+ Ігор
Митрополит Львівський УГКЦ
31 березня 2019 р. Б., площа святого Юра, м. Львів
About The Author
