Слово Митрополита Львівського під час освячення “Дому надії”

Преосвященний владико Давиде,
Всесвітлі, преподобні та всечесні отці, Високопреподобні та преподобні сестри, Вельмишановні Добродії та представники влади, Достойні сестри й брати, ми освятили будинок, в якому замешкають добрі дівчата, що даватимуть гідний приклад християнського життя у нашому суспільстві.

Спільне життя, хоч у цьому випадку не чернече, лише разом в одному домі певних осіб, вимагає неабияких зусиль покори, простоти, взаємного прощення, розуміння та багато любові до ближнього. Дуже радію тим, що мудрі люди розуміють необхідність житла для потребуючих осіб і не зважають на свої вимоги, лише дивляться на тих, хто очікує допомоги в більш скрутному стані. Знаю, що п. Люба Ковальчик здавна приїжджає з Канади в Україну та заохочує своїх краян канадійців, щоб допомагали тим, хто знаходиться у більшій потребі.

Дякуємо Богові за це, що постав цей будинок, у якому проживатимуть певні особи, які будуть користати із цього житла й становлення свого духовного стану, щоб гідно провадити своє християнське життя. Висловлюю подяку усім щедрим Добродіям, які навіть найменшими пожертвами підтримували цей проект. Мудрець твердить: «Ближньому допомагай за твоєю спромогою, а й зважай на те, щоб самому не провалитись» (Сир 28,20).

Часто люди не вірять у постання благодійних проектів, скептично дивляться на цих осіб, які прикладають максимум зусиль, щоб втілити в життя справжню любов до ближніх. Тільки час показує, що плани та мрії добрих людей давно були благословенні Богом.

Кланяюся й дякую тим людям, які не щадять своїх коштів та старань, щоб служити іншим! Дах над головою та опіка над потребуючими заслуговує великої пошани для тих, хто створює ці умови й пам’ятає про осіб, що опиняються у матеріальній скруті. Людині багато не потрібно, але необхідні речі служать їй для великого духовного й матеріального добра.

Духовна людина мудро навчає: «Головне для життя – вода, хліб і одяг та й хата, щоб було чим прикрити наготу» (Сир 28,21). Цей будинок служитиме сотні років для виховання, духовного ставлення та доброго напрямку життя майбутнім тисячам осіб, щоб освятити своє життя й осягнути вічне спасіння. Добрий намір має дуже довге життя, навіть тоді, коли не існує будівель, проектів й тих добрих душ, що дали буття благородним ідеям!

Дякую сестрам Служебницям на чолі із високопреподобною сестрою Провінційною Боніфатією за те, що вони піднімаються нового служіння ближнім у цьому чудовому домі, з якого виходитимуть у світ християнські дівчата, у майбутньому духовні матері чи просто, добрі люди. Виховати одну зрілу духовну людину коштує більше зусиль, як забезпечити таку особу в матеріальну потребу й дати їй у руки предметну необхідність.

Закликаю вас, достойні, любі та дорогі сестри, не жаліти себе у служінні ближнім в цьому домі, лише віддатися цій службі усім своїм єством. Наше життя коротке, тому за цей невеликий період необхідно довершити якнайбільше благородних діл, щоб подобалися Богові.

Автор святих псалмів пригадує: «…. За ділом рук їхніх дай їм, – поверни їм те, що вчинили» (Пс 28, 4). А побожний Мудрець пригадує, що «Господь не забариться… поки не заплатить людині за її вчинками і людських діл не оцінить за їхніми задумами» (Сир 34,22). Вважаємо це діло одухотвореним вчинком, яке буде довго жити поміж нашим народом й приносити чудові духовні плоди.

Щиро дякую великим Добродіям, незнаним людям Благодійникам, але відомим Господові! Дякую сестрам за їхнє рішення віддано служити Богові в особах ближніх! Залишаю заклик дівчатам, які будуть тут мешкати, щоб з гідністю користали із духовних та матеріальних умов цього дому! Хай Господь усіх вас благословить й обдаровує рясними духовними дарами та добрим здоров’ям на багато років гідного життя!

+ Ігор
Митрополит Львівський УГКЦ

“Дім надії”, вул. Равська 6, м. Львів, 10.08.2013.

Джерело: www.ugcc.lviv.ua