Слово Митрополита Львівського в перший день Нового 2014 року Божого
Слово Митрополита Львівського
в перший день Нового 2014 року Божого
2Тм 4,9-22; Лк 20,1-8.
Всечесні отці,
Достойні сестри і брати,
дуже приємно це, що ви ставите на перше місце Бога у своєму житті! А знак цьому те, що ви прибули у перший день Нового року до святої церкви на молитву. Це – прекрасно, коли люди моляться до Бога, поручаючи одні одних його святому Провидінню. Божий люд, натомість, по-різному зустрічає Новий рік: одні моляться, інші надмірно бенкетують, хтось плаче, а дехто втішаються, другі скромно радіють, одні народжуються, інші прощаються із життям на землі.? Так було до новорічної ночі і так життя продовжується надалі зі своєрідними відхиленнями. Чи ніч на перше січня 2014 року була особлива чи подібна до інших? – Можна сказати: так і ні. Почався наступний відлік часу в Новому році, хоч усе було звичайно, подібно, як всі уже попередні тисячні ночі. Перед нами постає нова таємниця: невідомий час 2014-го року? Дуже загадково те: чи ми переживемо цей рік? – Можливо, Господу сподобається покликати нас у вічність, до себе, до життя у другому світі, хоч про нього, яким є життя в потойбічному світі ми майже нічого не знаємо. Святий апостол Павло так виразився по Небесний світ: «… Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять» (1Кр 2,9). Цей же святий, також дещо стверджував про певні речі дивного чоловіка, який побував у другому світі, а він знав про нього особисто. Відомо, що святий апостол Павло в такий спосіб скривав себе самого під іменем незнаного чоловіка і міг засвідчити наступне про таку людину, тобто, про себе: «Був узятий у рай і чув слова несказанні, яких годі людині вимовити» (2Кр 12,4). Ще за життя Бог підніс апостола Павла до раю й промовив до нього слова, які людині було трудно зрозуміти. Це – слова, які надзвичайно мало відображають про вічність, яка очікує кожну людину. Відомо одне, що вічність кожної людини окреслюється окремо згідно її життя. Сам Божий Син виразно сповістив про ще інший вирок справедливого Судді: «Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його» (Мт 25,41). Отже, кожну людину, яка появляється після смерті у вічності, очікує нагорода або покарання, життя в радості та у щасті з Богом, або життя без Бога в терпінні у вогні. Немає нейтрального у вічності, бо існує тільки нагорода або покарання, які кожна людина здобуває персонально.
У короткому читанні, яке ми почули в Євангелії святого апостола й євангелиста Луки йшлося про владу, за яку надмірно дбали первосвященики і книжники з юдейськими старшинами (пор. Лк 20,1). Святий Учитель Церкви навчає: «Як багатство, звичайно, губить людей необережних, так само і влада. Перше доводить до зажерливості, а останнє до безумства» (св. Ів. Золот., Бесіда LXVI на Ів п.1). Ісус Христос не виявляв жодних претензій, щоб здобувати чи захоплювати владу. Він проповідував слово Боже, оздоровляв людей, виганяв нечестивих духів із певних осіб, а цього не могли чинити первосвященики, ані книжники чи фарисеї. Їх боліло це, що за Христом тягнеться багато людей. Старшина була свідома свого духовного програшу, тому шукала моменту, щоб Ісуса зловити на чомусь. У вчених синагоги не було жодних свідчень, щоб Христос закінчував їхні школи, однак, вони були свідомі успіхів проповідування Спасителя. Він ввійшов до святині та виганяв тих, хто торгували, чинили шум, безлад та гамір, замість молитви (пор. Лк 19,45-46). Це сколихнуло провідників синагоги та старших, тому вони ставили питання Христові, яким правом він це чинить.? Ісус не відповідав їм на запитання, бо вони не були готові сприйняти цього, що він – Месія. Тому запитав їх, що вони скажуть про Івана Хрестителя, якому старшина не вірила. Зрештою, за наказом їхнього царя Ірода святому Предтечі було відсічено голову. Провідники народу не протестували проти цього несправедливого акту володаря. Мовчали, значить, погоджувалися, бо в такий спосіб позбулися того, хто і їх нечисті сумління тривожив (Мт 3,7-12). Дуже часто владні особи не терплять конкурентів, правдомовних осіб, позбуваються їх, переслідують, усувають зі свого шляху будь-якими методами. «В ділах житейських люди, що досягли високої влади, ніколи не бажають бачити других учасниками одної з ними честі, тому що там заздрість й ненависть перекреслюють любов…» (св. Ів. Золот., «Похвала св. мч. Варлааму» п.1), – так стверджує святий Учитель Церкви. А про задуми провідників народу та старших юдейських Ісус Христос відразу виразився притчею про господаря винограднику, який посилав своїх слуг до працівників цього вертограду. Працівники їх били й вбивали, а вкінці вбили сина господаря, не рахуючись з ніким і нічим. Так Христос розкрив карти задумів юдейської старшини, яка згодом постаралася, щоб його розіп’яти на хресті.
Хай цей рік принесе нам багато духовного наповнення! Очевидно, що ми молимося за наш народ, за тих, хто стоїть та приходить на майдан, за справедливість тих, кому довірено керівництво в державі. У Господа існують тисячі способів, щоб у нашій країні запанував лад та спокій, мир й добробут, тому вірмо, молімося, працюймо та діймо з великою довірою до Бога. Хай затріумфує правда, порядок та любов у нашій Україні! Вітаю увесь наш вірний люд митрополії та бажаю щасливого Нового року! Хай Господь благословить усіх щедрими духовними дарами та гідним здоров’ям!
+ Ігор
Митрополит Львівський УГКЦ
1 січня 2014 р.Б. Архикатедральний Собор Святого Юра
Джерело: www.ugcc.lviv.ua
About The Author
