СЛОВО ПРОЩАЛЬНЕ ПРО АНДРІЯ КУЗЬМЕНКА (СКРЯБІНА) ЯК ХРИСТИЯНИНА

Юстим єрм.Бойко

Андрій Кузьменко в нашому Народі був більше знаний як провідник музичного гурту Скрябін. Через що ми усі його у більшості випадків називали його Скрябіним. І тут … він відходить від нас у вічність, у яку, зрештою, і нам усім лежить дорога. Відходить у досить нелегкий для країни час. Своїм талантом він міг би зрушити та запалити серця ще не одного мільйона не тільки молодих сердець. Але, є одна справедливість на світі, яка торкає усіх – смерть. Перед нею ми усі рівні. Єдине, що залишається після нас – це наші діла. Ось цей спадок стане перед Господом мірилом праведності.

Надіюся, що спадщина Андрія ще довго будитиме заскорузлі серця багатьох, зворушуватиме чулі серця мільйонів, писатимуть про нього статті. Надіюся, що, хоч він відійшов від нас, але память про нього назавжди залишиться в наших серцях. Ще багато про нього будуть розповідати, писати як про людину, про співака, про Українця, тощо.

А цим постом я хотів одним словом сказати про Андрія Скрябіна як про християнина. Я не був його духівником чи другом. Але, одного разу довелося мені зустрітися з ним і просто коротко душевно поговорити. Це тривало буквально 10 хвилин, але зараз деякі слова виринули у моїй памяті наново. Це було на весільному бенкеті вже блаженної памяті Романа Микити та Марти Микити. Зазвичай я ніколи не ходжу на весільні бенкети, але у даному випадку заради великого прохання молодих вирішив поїхати на коротко, щоб поблагословити весільні столи. На моє превелике здивування тамадою на бенкеті був саме Кузьма. І ось, доки гості вітали молодих, ми собі стояли у кутку і говорили. Про що говорити зі священиком )) Звичайно, про Божі і церковні справи. Памятаю його усмішку і відкриті обійми зі словами: “Отче, Ви напевно про мене дуже багато непобожного чули. Я справді трохи батяр, далекий від святості, але щиро люблю Бога, люблю людей, люблю свій Народ”. Зараз ці слова мені знову звучать у вухах і пригадуватиму їх завжди. Згадаю їх якраз сьогодні, стоячи перед його домовиною у храмі Переображення Господнього у Львові.

Господи, прийми у свої обійми душу раба Твого, Андрія, прости йому усі гріхи вільні і невільні, прийми його у Твоє Царство, бо він справді любив Тебе, любив ближніх, любив свій Народ! Прийми цю мою молитву і зачисли його до числа праведників!

Що нам залишив Андрій … Залишив багато. Час все розставить на свої місця, а нам залишається тільки переглядати Старі фотографії …