Слово владики Василія (Івасюка) на мітингу-реквієму за всіма полеглими героями України

Вступ. Вітаю всіх учасників ходи приуроченої Дню пам’яті Героїв.

І). “Смерть кожної людини сприймається великою трагедією, а смерть людини великої — справжня катастрофа для людства” (есея “Три долі” Павло Архипович Загребельний). Ці слова сьогодні стосуються всіх полеглих героїв України. Смерть кожного героя для нас є катастрофою. Про деяких з них сьогодні згадую тут, на цвинтарі “Монастирок”.

1.1). Народні герої України. У місяці травні 1924 року загинув головний ідеолог державної самостійності Микола Міхновський родом з Полтавщини; 25 травня 1926 року в Парижі вбито Симона Петлюру також родом з Полтави; 23 травня 1938 року в Ротердамі вибух бомби обірвав життя засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця родом зі Львівщини.

1.3). Сучасний народний герой генерал-майор Сергій Петрович Кульчицький також загинув 29 травня 2014 року під Слов’янськом. Він разом із своїми солдатами був на борту гвинтокрила МІ-8, збитого терористами. Генерал Кульчицький – це не весільний, не паркетний і не штабний, але справжній командир. Завжди був поруч зі своїми бійцями: жив у наметі, їв просту солдатську їжу, яку, бувало, сам готував. Строгий, але людяний – кожен міг прийти до нього зі своїми проблемами. З ним було просто… Чому він був у цьому нещасливому гвинтокрилі?.. Тому що він завжди літав або їздив туди, де стоять його солдати. Він не беріг свої лампаси – на броні БТР або у відкритому дверному прорізі гвинтокрила зі зброєю в руках. Він захищав Україну. І робив це дуже добре. Робив це чесно.

ІІ). Чесність і любов це – дорога до Божого храму. Ми говоримо про героїв України у минулому, але насправді вони є у теперішньому часі. Їхні думки, слова і подвиги знаходяться поруч і підштовхують до болючих роздумів про Шевченкову безталанну Україну. Історія національної визвольної боротьби переплітається зі славою, трепетом і соромом та пошуками правильної дороги до храму. Тепер стало модним шукати дорогу до Храму, а насправді той Храм ще треба збудувати у своїй душі. Покаяння будує небо у душі людини та стає дороговказом до правильного вибору дороги побудови України. Господи, жертвою наших героїв допоможи збудувати мирне і безгрішне небо над безталанною Україною.

Пресвята Богородице Мати Божа Неустанної Помочі опікуйся Україною.

Господи, благослови!

Благословення Господа нашого Ісуса Христа нехай перебуває з Вами завжди, нині і повсякчас і навіки віків. Амінь.

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей Коломийської Єпархії

23 травня 2018 року Божого

м.Коломия, цвинтар “Монастирок”