«Сьогодні молимося, щоб нам ніколи не забракло добра та жертвенного служіння один одному», – Єпископ Йосиф Мілян

Сьогодні людина навчилася здобувати світло з підземелля та води. Сьогодні також перетворюємо сонячну енергію у світло, яким освітлюємо наші домівки та вулиці. Однак мусимо поставити собі запитання: Чому ж так у світі буває темно і некомфортно?

Чому так люди часто прибігають до темряви? Чому ховаються від світла? Чому так мало тих до яких ми хочемо притулитися? Тих світочів, через вікна душі, котрих світить та пломеніє світло, теплота і комфорт. Просто всього-на-всього ми навчилися добувати технічне світло.

Про це 15 лютого 2019 року говорив Владика Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Київської Архиєпархії під час Архиєрейської Божественної Літургії в Соборі Вишгородської Богородиці, яку Владика очолив, у співслужінні з духовенством Київської та Тернопільсько-Зборівської Архиєпархій, які прибули сьогодні до Вишгорода, щоб привітати протоієрея Тараса Валаха з десятиліттям священичого служіння.

У проповіді Архиєрей зокрема зазначив: «Бог створивши нас на Свій образ і подобу сказав, що ми є світлом для світу. Ми як люди розуміємо, що енергія нашого акумулятора часом сідає. І ми добре знаємо де живитися, знаємо Хто може дати той потрібний нам заряд, аби бути світлом. Однак дуже часто забуваємо, не хочемо, або ж не потребуємо. І тому у світі є темрява. Різдво просвічує нам шлях, чуємо що Світло прийшло у світ, щоб накреслити нам шлях того, як жити, діалогувати з ближнім, та як будувати стосунки з Творцем», – наголосив проповідник.

Ведучи далі єпископ зауважив: «Якщо запитати пересічного християнина в Україні, що сьогодні за празник, може пролунати різна відповідь: Стрітення – зустрічається зима з літом, сьогодні будять бабака, щоб дізнатись якою буде погода… Але це немає нічого спільного із сьогоднішнім празником! Ще один момент, який окреслює це свято – свічка. Освячується Стрітенська свічка, яка використовується в особливі моменти нашого життя. Коли наступають якісь грози й бурі, тоді ставимо її на вікно. Коли маємо грози й бурі в душі, в середині родини – ставимо на столі та благаємо Бога, щоб просвітив, та щоб забрав темряву».

Пізніше Владика розповів, що сьогодні віряни моляться, щоб очиститися від поганства, очиститися від поганого, аби кожен міг відповісти Божому покликанню: «Ми сьогодні молимося до Бога, щоби взяти Бога на руки як Симеон. Взяти Бога до власної душі. Взяти Його, як світло, аби нам ніколи не забракло добра, жертвенного служіння один одному та Україні».

Завершуючи Архиєрей наголосив: «Сьогодні молимося за вашого пароха, за світло його служіння за те, що 10-років тому він отримав можливість в особливий спосіб світити Богові через служіння людям».