Сьогодні Введення у храм Пресвятої Богородиці. Яке духовне значення цього свята?

Якою є історія свята згідно передання?

Коли Марії виповнилося три роки, батьки привели її до храму. Згідно з переданням, свята Анна, мати Пречистої Діви, ще перед Її різдвом пожертвувала Марію на службу Богу і святині. А коли Пречистій Діві виповнилося 3 роки, тоді праведні Йоаким і Анна привели маленьку Марію до храму в Єрусалимі і віддали Її в руки священика (згідно з переданням, ним був Захарія, батько Івана Хрестителя).

Пресвята Богородиця перебула у святині до 15 років, де таємно склала обіт дівицтва. При храмі було багато дівиць і жінок, посвячених Богу, вони тут молилися, навчали, працювали, дбали про порядок у святині. Через кілька років дівиці виходили заміж. Було це щось на зразок теперішнього монастиря. Передання розповідає, що Пречиста Діва перебула у святині до 15 років і таємно склала обіт дівицтва. Тому при виході зі святині Її довірено опіці святого Йосифа, з яким Вона була звінчана на святе, взірцеве, посвячене Богу, молитві і дівицтву життя.

Жертва, яку приносить Богородиця займає друге місце після жертви хресної

«І ось це нині Вона приносить себе в жертву Богові. А жертва ця така велика, що займає зразу друге місце після жертви хресної. Ликує все небо, коли бачить, що Пресвятій Тройці приноситься так мила їй жертва. Бачать ангели дитя трилітнє, повне надзвичайних ласк і дарів Святого Духа, дивуються, і хоча не знають ще, що дитя це вибране на Матір самого Бога, та подивляють незвичайну красу цієї невинної, молодої, але понад усі людські душі сяючої душі».

Святий Амвросій про молодість Пресвятої Богородиці

«Пречиста Діва була дуже смиренна. Вона говорила мало, у всіх ділах своїх була дуже розумна. Вона читала охоче й уважно святі книги, молилася часто і гаряче, була слухняна і сповнена поваги до настоятелів, й водночас повна любови і доброзичливости до нижчих. Вона любила убожество й охоче спілкувалася з бідняками, втікала від хвальби, ненавиділа заздрість, нікому не бажала злого і всім творила добро. В Її розвитку не було нічого вданого, хода Її була природна, а бесіда позбавлена гордости. Її зовнішнє зростання свідчило про глибоку внутрішню святість і про досконалість Її чеснот, так, як красивий зовнішній вигляд будівлі свідчить про Її внутрішню красу. Вона їла дуже мало, стільки, скільки було треба для життя. Вона не зважала на якість страви і не догоджала своєму смаку. Вона була великою трудівницею, не давала собі більше спочинку, ніж мала потребу. Вона була найчистішим дзеркалом чесноти, найбільшим прикладом досконалости, від Неї треба вчитися, чого нам слід остерігатися, а що і як робити. Чи можна знайти ліпшого провідника на шляху до християнської досконалости — як Божа Матір?»

Празник Введення Церква урочисто святкувала вже у четвертому столітті. Усе богослуження в часі цього празника — це одна суцільна похвальна пісня на честь Пресвятої Богородиці.

Отець Юліан Катрій у книзі «пізнаймо свій обряд» звертає увагу на символіку Богослуження та духовне значення цієї події. За його словами, Богослужіння цього дня прославляє гідність Божої Матері та звеличує велику жертву її батьків. Пісні й гимни цього дня дуже багаті на звороти, які оспівують Богоматеринство, Дівицтво, Святість і Заступництво Пресвятої Богородиці.

«Ти — сповіщена пророками, слава апостолів, похвала мучеників і всіх землян відродження, Діво — Мати Божа, бо через тебе ми з Богом примирилися. Тому шануємо твій вхід у храм Господній, з ангелом усі співаючи тобі: Радуйся, Пречиста, — що нас спасаєш молитвами твоїми» (стихира Вечірні).

Яким є духовне значення цього свята?

Цей празник найперше розповідає нам про радісну жертву св. Йоакима й Анни. Сама Марія радо йде за голосом Божим і своїх батьків. «Як привела колись Анна храм пречистий до Божого дому, то з вірою взиваючи, промовила до священика: „Прийми Дитятко, що дав мені Бог, та введи в храм Творця твого, і радіючи співай Йому: всі творіння Господні, прославляйте Господа“. (З Утрені свята)

«Це свято християнського виховання»: Блаженніший Святослав про свято Введення

Введення в храм Пречистої Діви Марії є святом християнського виховання. Бо завдання батьків, християнських вчителів і вихователів — виховати дитину як храм Святого Духа. Замало людині лише показати дорогу до цього земного світу. Кожен із нас повинен віднайти власну дорогу до храму, яка є дорогою до самого себе, до свого вічного щастя, до зцілення тих ран, яких нам завдає віддалення від Бога. Справді, великим є той, хто будує золотоверхі храми, та ще більшим — хто виховує людину як храм Святого Духа. Ми бачимо, що справжня любов зближує дитину з батьками і вводить її у храм Господній. А завдання батьків — наблизити цю дитину до Бога, щоб Дух Божий замешкав у ній, щоб вона стала носієм Божественної слави в цьому холодному, темному, спраглому світі. Ось що означає для батьків і вихователів та загалом для Христової Церкви, як матері й учительки свого народу, любити, виховувати до любові, увести в храм кожного, хто шукає повноти вічної любові. (З проповіді на свято Введення 2022 року).