«Спільнота є храмом душі», – Владика Богдан Манишин під час освячення новозбудованого храму в с. Лучани Ходорівського деканату PDF

12 жовтня 2014 року відбулося освячення нового храму Покрови Пресвятої Богородиці в с. Лучани Жидачівського району. Чин освячення здійснив Преосвященний владика Богдан Манишин, єпископ-помічник Стрийський. Владиці співслужили численні священики з Ходорівського деканату, а також запрошені душпастирі з інших деканатів та єпархій УГКЦ.

У проповіді, роздумуючи над розповіддю євангелиста Луки про чудесну ловитву риби, Єпископ звернув увагу на те, що Господь приходить у кожну сферу людського життя, переображуючи її Своїм живим та діяльним Словом: «Господь звертається до кожного по особливому. Сьогодні, коли Ісус проповідує з Петрового човна, щоб усі могли Його побачити і почути, Петро засмучений невдачею у ловитві риби. І тут бачимо Бога, який приходить і до нашої професійної діяльності. На авторитетне Слово, апостол відпливає на глибінь, закидає сіті і бачить результат».

Зустріч з Господом приводить кожного до усвідомлення власної гріховності, зазначив Владика Богдан, а святість Бога закликає гріха уникати: «”Відійди від мене, Господи, бо я грішна людина”, – ці слова є наслідком особистої зустрічі з Богом. Коли бачимо доброту Божу, Боже милосердя, Його святість, досвідчуємо і свою гріховність. Саме святість Бога вказує нам, що гріха маємо уникати. Ми часто думаємо, що у цьому допомагають наслідки чужих помилок – чиїсь упадки – або жорстка сила. Але Господь хоче викликати в нас покаяння своєю добротою, відповідаючи добром на наше зло. А там, де покаяння – там і вогонь молитви. Ця молитва сягає Бога, “сила виходить з нього” і нас зціляє».

Храм є місцем прикликання Добра та найбільшої Любові, а сьогоднішній день, – за словами Архиєрея, – є подякою Богові за осіб, які, незважаючи на складні часи, подбали про святиню для майбутніх поколінь: «Зараз, у час війни, не маємо переставати думати про святість, яка збереже нас від усякого гріха. Сьогоднішній день є особливим днем подяки Богові за всіх тих, хто думає про майбутні покоління: як би діти, внуки, правнуки мали можливість і хотіли «відпливати на глибінь». Тому, що храм є пристановищем від втомленого світу, місцем формування власного і своїх родин, та, як ми сьогодні читали у молитвах, “місцем освячення і здійснення Святих Тайн, місцем боротьби зі злими духами і прогнання їх”. Це є також місце прикликання Добра і найбільшої Любові».

Однак Церква, – зазначив Владика, – це не тільки будівля, а найперше – спільнота, і побажав присутнім мати «одну душу» та спільне бажання прославити Бога, що досягається тільки послухом Його Слову: «Найважливіше у сьогоднішній події – пам’ятати, що наша спільнота є храмом душі. Там, де є храм душ, не страшні жодні буревії і жодні проблеми – там, де люди намагаються одні одних випередити у служінні Богові та ближньому. Нехай в сьогоднішній день кожен з нас попросить у Бога ласки, щоб усі вірні мали одну душу, одне серце, одне бажання прославити Бога, послужити Йому. Щоб цей храм став храмом людей вихованих, вирозумілих, повних людяності, мудрості, доброти і милосердя. А це ми здобудемо тоді, коли за Господнім Словом “відпливемо на глибінь і закинемо сіті”. Тоді наша праця ніколи не буде позначена жодним соромом».

Після Літургії Єпископ нагородив подячними грамотами жертводавців і доброчинців новозбудованого храму. На завершення відбулось освячення води та окроплення нею присутніх.