Стратегія для католика у період хаосу в Церкві

Багато з читачів католицьких видань та користувачів соцмереж, мабуть, неодноразово пережили відчуття хаосу, який супроводжує Синод про Амазонію. «Що там коїться? Кому вірити? Що за історія з статуями оголених вагітних жінок та елементами поганських обрядів у Ватикані? Хто є автором кінцевого документу Синоду? Чи укинуть целібат? Чи висвячуватимуть жінок?»… ці та інші запитання неуникно виникають в голові католика. Когось події, що відбуваються навколо Синоду, можуть засмучувати, когось – дратувати. І це цілком зрозуміло. Однак, вихід є.

В період хаосу, спровокованого чи без причини, ми повинні зберігати спокій, дивлячись на усе, що відбувається з історичної точки зору. В історії Церкви було багато криз. Коли чуєш про те, що на Синоді відбувається щось дивне, коли незрозумілі обряди проводять у Ватиканських садах чи в храмах Риму, то розглядай ці провокації як можливість. Під час кожного загострення відкривай свій традиційний молитовник та завжди достовірний Катехизм. Читай. Міркуй. Молись.

Св. Вікент Лерінський (445 р.) писав у своїх «Пам’ятних нотатках» (Commonitorium, 20.48), що:

«Якщо б ти бачив, що хтось потай накидає нову або раніше не відому доктрину, яка суперечить доктринам святих, то розумій, що тут не йдеться про релігію, але допускається випробування, як навчав св. Апостол Павло, пишучи в Першому посланні до коринтян: «Бо мусять бути у вас єресі, щоб виявилися випробувані між вами» (І Кор. 11,19), наче він хотів сказати, що це причина чому авторів єресей Бог одразу не викорінює, а саме, щоб ті, хто випробувані, могли виявитись; тобто, щоб стало очевидно кожному наскільки наполегливим, вірним та непорушним є він у його любові до католицької віри».

Говорячи про випробування, ми можемо чути від членів Синоду, що біле – це чорне, день – це ніч.

Нещодавно канонізований Джон Генрі Ньюман (помер в 1890 році) пояснював умови та параметри автентичного розвитку доктрини. Якщо змінюється спосіб подачі, головна ідея змінюється чи залишається незмінною? Якщо зміст залишається, тоді подача є істинним розвитком доктрини, а не її зіпсуттям. Наприклад, птах не дуже нагадує яйце, але птах є відповідним розвитком яйця, а не його зіпсуттям. Жолудь вірно і природно розвивається в дуб, а не в амазонське гумове дерево (гевею).

Коли чуєш доктрину, яку раніше не чув, будь непохитним.

Переклад і адаптація: “Католицький оглядач” за матеріалами catholicherald.co.uk