Суспільство, в якому пропагуються заклики до похвали жадібності, перебуває на шляху відчуження

Evangelii Gaudium – це звернення духовного батька. Документ сповнений динамізму і позитивного заохочення свідчити Євангеліє Христа. Навіть світські ЗМІ цей текст вітали з дуже великою увагою, роблячи посилання та звертаючи увагу, зокрема, на етичні та соціальні проблематики, що порушуються там.

Дискусія у світі щодо оприлюднення цього документу Понтифіка і надалі не спадає, а продовжує бути актуальною.

«Ця економіка вбиває». Ця коротка фраза Папи Франциска викликала значну хвилю обурення, але водночас – це твердження породило багатьох небайдужих до активних дебатів.

Це надзвичайно важливо для сьогодення, адже, поширення географії дебатів свідчить про шляхи до спільного майбутнього. Без усвідомлення нашої спільної глобальної відповідальності не може йти мова про жоден прогрес, а чи політичну діяльність на користь загального блага світу. Загальна конференція у Варшаві присвячена проблематиці клімату, а також дослідження в Балі щодо нової угоди, де залучені Світові організації торгівлі, доводять це. Хоча це й не є так легко, та все ж таки, ми повинні знайти шляхи, орієнтовані на благо народу, особливо найбідніших, беручи до уваги також і політичну діяльність та умови сучасного суспільства.

Власне, в епоху глобалізації, Католицька Церква, яка присутня і діє у світі, тут має спеціальне завдання. Вона може запропонувати та докласти всіх зусиль для того, щоб розпочати обговорення питання про майбутнє світу і супроводжувати й надалі цей процес. Зі своїми аргументами та поглядами вона мусить брати участь у громадських обговореннях і в жодному разі не може відступити, побоюючись вітру критики та опозиції. Саме в цьому сенсі ми бачимо своєрідне втручання Папи Франциска зі своїм Апостольським зверненням Gaudium Evangelii, що дозволяє Церкві бути почутою у всьому світі.

Навіть, якщо у своєму посланні Папа, насамперед, звертається до Церкви і її дії, все ж, ми бачимо також що є реакція і у всіх сферах життя суспільства. Те, яким чином Церква бачить світ і прагне до певних його змін, можемо спостерігати, що є не тільки схвалення, але і зустрічаємо тут певну критику. Християнство, по суті, є певним суспільним явищем, Євангеліє має бути оголошено всьому творінню. З цієї перспективи, як політика, економіка чи культура входять і становлять невідʼємну частку в євангелізаційній місії Церкви. Деякі з цього приводу є роздратованими і обуреними. Вони хочуть обмежити релігію лише до питання про спасіння душі. Звичайно, що Церква і Папа не можуть і не хочуть погодитися з цією точкою зору. І саме тому це добрий сигнал, що послання Папи та твердження, які сповнені його ентузіазмом, викликали певну критику.

Понад усе, відчувається посилення дебатів щодо економіки в останні тижні. У центрі протистояння є звинувачення, що Церква, зрештою, не розуміє капіталізму, який врешті-решт зробив світ кращим. Такий погляд зневажає багатих і заперечує істотний внесок у покращення умов життя бідних верств населення. Для соціальних проблем прийнятною є лише одна відповідь – це Сaritas. Що саме розуміє під цим поняттям Папа Франциск, пропонуючи нам своє повчання? Чи справді це нитка, яка бере свій початок від Євангелія та народження Церкви і аж до виникнення Католицької Соціальної доктрини?

Дискусія щодо кризи капіталізму не народилась тепер, паралельно із посланням Папи, а бере свій початок ця криза ще з початку дев’яностих років. Із все більшою гостротою відчутно було наслідки фінансового капіталізму, що призвів до катастрофічної кризи. Навіть економісти засуджують новий капіталізм – «казино». «Ця економіка вбиває», говорить Папа. Так, цей капіталізм руйнує життя і завдає шкоди для загального блага. Капіталізм і ринкова економіка не одне і те ж. Вже саме слово «капіталізм» вводить в оману, як і всі «ізми», які стверджують, що можуть визначити все своє життя з певної точки. Яке ж тоді бачення економіки і суспільства, що приймає в якості відправної точки капітал, і тим самим, зводить працюючих людей далеко на маргінес; які тут є фактори вартості? Ті, котрі обмежують економічні заходи та економічну діяльність лише до капіталізму, не лише вибрали місце відправної точки як морально неправильне, але вони також помиляються і в довгостроковій перспективі з економічної точки зору.

Повернімось, однак, знову до слів Папи Франциска. Папа не хоче писати соціальну Енцикліку, а ні трактату з економіки, але, в такий спосіб задає динаміки Євангелізації. Він зацікавлений в голошенні Доброї Вісткии Ісуса Христа, яка заторкує все людство. У своїй Екзортації він посилається на довгу традицію Католицького Соціального вчення. І підкреслює: «Ні Папа, ні Церква не володіють монополією на інтерпретацію соціальної реальності чи запропонуванні рішень для вирішення сучасних проблем». Понтифік діє і продовжує свою соціальну діяльність повністю, продовжуючи традиції своїх попередників, хоча його стиль є більш схожим на пророче вмовляння для того, щоб спонукати нас думати і діяти в новому світі.

Цей заклик Папи направлено всередину і назовні, і з цих обох напрямків він очікує певних наслідків. Щодо напрямку «всередину», то Церква ясно говорить, що Євангелізація не може бути спрямована лише на людей, вона не обмежується лише на навчанні катехизму віри і звершенні святих Таїнств для вірних, але завданням Євангелізації є також знайти новий спосіб життя, нове співтовариство і нову концепцію майбутнього всього людства. Євангеліє не існує, як деякі вважають, і бажають, як продовження релігії через інші середники. Необхідною є Євангелізація вповні, яка заторкуватиме всі сфери людського буття, в тому числі, культуру, суспільство, політику та економіку. Такою себе бачить Церква у сучасному плюралістичному, вільному і відкритому суспільстві. Проте, на практиці це завдання на сьогодні є ще нездійсненним.

Кардинал Рейнхард Маркс, Архиєпископ Мюнхена і Фрайзінга

Далі буде…

За матеріалами: www.iustitiaetpax.va
Фото: http://commons.wikimedia.org
Підготував о.д-н Я. Заричанський

Інформаційна служба Комісії УГКЦ Справедливість і Мир