Світ без голоду – можливий. Папа з нагоди відкриття сесії Виконавчої ради Всесвітньої продовольчої програми ООН

Перестати вважати нужду чимось природнім та «дебюрократизувати» проблему голоду. З такими закликами Папа Франциск звернувся до учасників щорічної сесії Виконавчого Комітету Всесвітньої продовольчої програми ООН, відвідуючи у понеділок, 13 червня 2016 р., осідок цієї міжнародної організації, перед якою стоїть завдання викорінення голоду в світі.

Спогадуючи тих, які віддали своє життя дбанню про те, щоб «голодним не бракувало хліба», чиї імена вписані на «Стіні пам’яті» при вході до осідку організації, Глава Католицької Церкви наголосив на тому, що «вірогідність інституції ґрунтується не на її заявах, але на вчинках її членів, на свідченні». Він зазначив, що в сучасному світі «географічні віддалі, здається, скорочуються», адже завдяки засобам комунікації маємо можливість «майже відразу дізнаватися про те, що діється в іншій частині планети».

Однак, «надмір інформації», на думку Святішого Отця, «поступово» породжує «натуральність» бідності, тобто, що ми, «крок-за-кроком стаємо нечутливими до трагедій інших, сприймаючи їх, як щось природне». «Таким чином, – додав він, – численні життя стають лише частиною новини, яку через короткий проміжок часу замінить інша. І в той час, як змінюються новини, біль, голод і спрага не міняються, але залишаються».

Така ситуація, за словами Папи, вимагає «додаткових кроків», адже не можна вдовольнятися лише тим, що знаємо про проблему, бо «статистики не втамовують голод». Не вистачить «опрацьовувати довгі роздуми» чи «поглиблюватися в нескінченні дискусії», але слід «зденатуралізувати нужду й перестати вважати її частиною дійсності, однією з багатьох».

«Чому? Тому що нужда має обличчя. Вона має обличчя дитини, родини, молоді й похилих віком», – наголосив Наступник святого Петра, підкреслюючи, що ми не маємо права «вважати природним» голод численних людей, вважаючи їхнє становище «плодом сліпої долі», перед обличчям якої нічого неможливо зробити. «Коли забракне облич та історій, життя перетворюються в цифри, і тоді, деякою мірою, піддаємося небезпеці бюрократизації болю інших людей», – зауважив Святіший Отець, пояснюючи, що «бюрократія займається справами», а співчуття зроджується тоді, коли мова йде про особу.

«Думаю, що ми повинні ще багато над цим попрацювати. Разом з усіма видами діяльності, які вже здійснюються, необхідно працювати над “де-натуралізацією” та дебюрократизацією нужди й голоду наших ближніх, – наголосив Глава Католицької Церкви. – Це зобов’язує нас до дій відмінних масштабів та рівнів, де головним адресатом наших зусиль буде поставлена конкретна особа, яка страждає і потерпає від голоду, але яка вміщає в собі безмірне багатство енергії та потенціалу, якій ми повинні допомогти в конкретному самовираженні».

Пригадавши свій виступ в Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН, в якому було наголошено на «великій непослідовності», яка полягає в тому, що за наявності продовольства, достатнього для всіх, не всі мають можливість поїсти, в той час, як деінде ми є свідками марнотратства, Папа наголосив: «Нехай буде зрозумілим: нестача продовольства не є чимось природним, це не є щось само-собою зрозумілим та очевидним. Факт, що сьогодні, у 21 сторіччі, чимало людей страждають від бича голоду, спричинений егоїстичним та неправильним розподілом ресурсів».

За словами Святішого Отця, «визискувана земля» й надалі приносить свої плоди в різних частинах світу, однак, «дар, який має універсальне призначення», ми перетворили у «привілей небагатьох». Споживацтво призвичаїло нас до «поверховних речей та до щоденного марнування їжі», яку, іноді, «ми вже нездатні належно цінувати», в той час, як слід пам’ятати, що «змарнована їжа є немовби вкраденою зі столу бідняка, того, хто недоїдає»

Переходячи до аспекту дебюрократизації, Папа звернув увагу на нестабільність у світі, задля якої у центрі нашої уваги перебувають «війни та загрози конфліктів». Перед обличчям «різноманітності існуючих конфліктів» здається, що зброя набула «нечуваної переваги», відкидаючи інші способи вирішення суперечок. Це перешкоджає розподілові продовольства у зонах бойових дій, «доходячи до порушення принципів та вказівок міжнародного права». Внаслідок цього стоїмо перед обличчям «дивного і парадоксального явища»:

«В той час, як допомога та плани розвитку зустрічають перешкоди з боку заплутаних та незрозумілих політичних рішень, викривлених ідеологічних бачень та нездоланних митних бар’єрів, це не стосується зброї. Не має значення її походження, вона кружляє з нахабною і майже абсолютною свободою в багатьох частинах світу».

Тому, як наголосив Глава Католицької Церкви, «необхідно невідкладно дебюрократизувати все те, що заважає планам гуманітарної допомоги досягти своїх цілей». І в цьому «фундаментальну роль» відіграють міжнародні організації. «Мова не йде про погодження інтересів, вкорінених у відцентровому національному баченні чи ганебному егоїзмі. Йдеться, радше, про те, щоб країни-члени рішуче скріпили своє дійсне бажання співпрацювати для досягнення мети», – сказав Святіший Отець.

За словами Папи, діяльність Всесвітньої продовольчої програми показує, що така координація «наукових даних, технічних рішень та практичних дій» є можливою. Він заохотив учасників «не здаватися перед обличчям труднощів» та «дозволити собі на розкіш мрії», адже «потребуємо мрійників, які візьмуться за здійснення цих проектів».

«Католицька Церква, вірна своїй місії, прагне конкретно співпрацювати з усіма ініціативами, які борються за захист гідності людей, особливо тих, чиї права порушуються», – підсумував Єпископ Риму, зазначаючи, що слова: «Я був голодний, а ви дали мені їсти, був спраглий, а ви мене напоїли», які є «одним із правил християнства», можуть, «виходячи за межі наших релігійних вірувань і переконань», бути запропонованими, як «золоте правило для наших народів».