Блаженний Джакомо Аббондо: священик за прикладом Христового Серця, відданий вірним

В суботу, 11 червня 2016 року, в катедральному храмі міста Верчеллі, проголошено блаженним отця Джакомо Аббондо, італійського дієцезального священика, що народився в містечку Тронцано, де понад 30 років здійснював своє пастирське служіння. Представником Папи Франциска на урочистій Святій Месі був Префект Конгрегації у справах святих кардинал Анджело Амато.

Священик за прикладом Серця Христового, повністю відданий парафії, вірним, Церкві: це відбувалось в періоді 1757 – 1788 років. Саме в ті, не легкі для Церкви роки, він умів з мудрістю та силою відповідати на потрійні виклики. Гармонізуючи віру й розум, о. Джакомо ставив в осередку свого служіння проголошення Божого Слова. Виступав проти різних релігійно-політичних течій, заохочував приступати до Святих Таїнств та брати участь у релігійних обрядах, виявляючи особливу пошану до Папи і живучи в повній вірності вченню Святішого Отця.

Кардинал Амато навів один приклад з життя Блаженного: «Тут невідоме поняття відпочинку», – цими словами о. Джакомо звернувся до парафіян щодо звичаю переривати проповідування у літні місяці задля дуже спекотливого клімату. Його катехитичні повчання, проповіді та релігійні настанови тривали також і в літній період. Протягом холодних зимових місяців, він на конях долав польові дороги, щоб дістатися до віддалених поселень, аби дати релігійні настанови».

Милосердна любов була точкою опори священичого життя нового Блаженного. Виховував дітей згідно з Євангелієм, заохочуючи практикувати чесноти, щоб протистояти появі поганих звичок. З великою самопосвятою він допомагав бідним, хворим і ув’язненим. Він особисто з’ясовував умови, в яких перебували найбільш знедолені, зокрема ті, які соромилися просити допомоги. Парафіяльний будинок завжди був відкритий для священиків і богопосвячених осіб, які трудились над спасінням душ. У своєму заповіті він все залишив для парафії Тронцано та для бідних.

Щоб визначити послання Блаженного Джакомо Аббондо, Префект конгрегації у справах святих сказав: «О. Джакомо наслідує святого Павла, коли він каже: «Бо коли я проповідую Євангелію, нема мені від того слави, бо це мій обов’язок; і горе мені, коли б я не проповідував Євангелії» (І Кор. 9, 16). І потім знову: «Для слабких я став як слабкий, щоб слабких придбати. Для всіх я став усім, щоб конче деяких спасти. Усе я роблю заради Євангелії, щоб став я співучасником її» (І Кор. 9, 22-23).