Свята Марта, суттєве та Ісус, Який перемагає страх

Святою Месою, що транслюється з дому, названого на честь святої, заклопотаної домашніми справами, Папа Франциск заохочує не забувати про те, що є важливим. Присутність Воскреслого перемогла страх апостолів, які переживали свій lockdown. Думками про це ділиться Редакційний директор Дикастерії в справах комунікації.

Від початку кризи, викликаною пандемією Covid-19, Папа Франциск кожного дня супроводить мільйони людей в усьому світі служінням ранкової Святої Меси, яка завершується кількахвилинною адорацією перед Найсвятішими Тайнами. Свята Меса зі спеціальним наміренням, яку Папа служить для вірних, змушених залишатися вдома, транслюється в прямому ефірі з «Domus Sanctae Marthae» – резиденції, яку Папа обрав місцем свого проживання, що названа на честь святої Марти.

Марта була сестрою Лазаря та Марії, родини з Витанії, яку Ісус дуже любив і часто відвідував. Євангелія від Луки розповідає, що одного дня, коли Марта займалася різними домашніми справами, щоби послужити Ісусові, сестра Марія перебувала, натомість, біля гостя. Марта, хоч і делікатно, але висловила своє нарікання: «Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити?». Ісус відповів їй: «Марто, Марто, ти клопочешся та турбуєшся про надто багато речей. Одного ж потрібно».

Сьогодні сталося так, ніби Ісус знайшов спосіб для того, щоби нам в цей період, коли ми далекі від Святої Меси та Євхаристії, нагадати про те, що ми не повинні забувати про важливі речі, бувши як Марта заклопотаними домашніми справами. Тож Папа входить до наших домівок, зі свого «Дому святої Марти» до нашого «Мартиного» дому, кожного дня про це нагадуючи. Нагадуючи нам, що всі ми є Мартами. Свята Меса закінчується Євхаристійною адорацією, щоб давати нам можливість підвести зір і споглядати Господа. Або ж краще, як би сказав Папа Франциск, дозволити Йому дивитися на нас.

Однак, каплиця «Дому святої Марти», спорудженого в середині 90-х років минулого століття за бажанням святого Івана Павла ІІ з метою належно поселяти кардиналів, скликаних обирати нового Папу, не посвячена на честь святої Маріїної сестри. Вона посвячена Святому Духові. Це повертає нас думками до уривку з Євангелії від Івана, прочитаного в другу Неділю Пасхи. «Увечері, того самого дня, першого по суботі, коли двері, де перебували учні, були замкнені зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: “Мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас!” Промовивши це, Він дихнув і каже їм: “Прийміть Святого Духа!”».

Учні були налякані та зачинені в Світлиці Тайної Вечері. Вони переживали ті відчуття й таку ситуацію, яка сьогодні зблизька заторкнула нас: страх і lockdown. Ми налякані загрозою заразитися, ми зачинені в наших домівках. Але Воскреслий приходить через замкнені двері наших домівок і наших сердець, перемагає наші страхи. Він появляється в наших домівках, які є домашніми церквами. Він нагадує нам про те, що саме наші домівки є тим місцем, у якому даємо свідчення та передаємо віру, якщо вміємо дивитися на Нього й дозволяємо Йому дивитися на нас.

Andrea Tornielli