Святий Єронім, священик і Вчитель Церкви

30 вересня Церква латинського обряду відзначає спомин святого Єроніма. Єронім народився бл. 345 року в Стридоні, (сучасна Хорватія) у заможній християнській родині, що походила з Риму. Освіту отримав у Римі під керівництвом фахівців з латини і риторики, у тому числі у славного Доната.

Там, досягнувши відповідного віку між 358 і 364 рр., – прийняв хрещення від рук самого Папи Ліберія. Хрещення спричинилося тому, що юнак вирішив відмовитися від світського життя і присвятити себе релігії. Потім подався в Трір, тодішню столицю імперії, де на прохання батьків мав здійснити службову кар’єру. Проте замість цього – розпочав вивчати теологію. З Галлії він повернувся до Італії. У той час його сестра вже вступила до монастиря. Але і сам Єронім склав обітниці в монастирі і біля 373 року виїхав на Схід до Єрусалиму, щоби розпочати наукову працю і суворе життя монаха. Через Малу Азію він відправився до Святої Землі, але виснажений тяжкою дорогою, перебуваючи на межі смерті, зупинився в Антіохії. Після одужання розпочав інтенсивне вивчення грецької мови та івриту. Отже, таким чином Єронім присвятив себе вивченню Святого Письма в пустелі.

В Антіохії у 377 році Єронім був висвячений в сан священика, залишаючи за собою право продовжувати вести аскетичний спосіб життя. Метою його життя стала наукова праця. Протягом тривалого часу (379-382рр.) перебував у Константинополі. Місто полонило його своєю історією, багатством пам’яток, великою кількістю книг. Саме тоді Патріархом Константинопольським був св. Григорій Богослов. Єронім слухав старанно його проповіді. На той час він вже переклав на латинську мову деякі проповіді Орігена та Історію Євсевія з Кесарії Палестинської.

У 382 році Єронім брав участь в Синоді у Римі, де за указом Папи Дамасія розпочав працювати над виправленням старих перекладів Нового Завіту і Псалтиря. У подальші 382-384 рр. був секретарем і радником Папи Дамасія. Він жив на пагорбі Авентин, де навколо себе згуртував інтелектуальну релігійну еліту Риму. Серед його учнів була також свята Марцелла Римська (+ 410). Він жив у її палаці. На духовні зустрічі до нього прибували також інші відомі жінки: св. Паула (+ 404) та її дочка, свята Євстахія (+ бл. 419). Після смерті папи (+ 384), Єронім відправився до Єгипту; відвідав Святу Землю, Єгипет, монастирі Нітрії. Він слухав лекції видатних фахівців у працях Орігена, Дидима Сліпого. Потім у 386 році Єронім відправився в Палестину і жив в Віфлеємі, де і залишався до самої смерті.

Там він організовував благодійні заходи, провадив лекції, з його ініціативи повстали чотири монастирі. Він мав енциклопедичні знання, любов до аскетизму, працьовитість, прихильність до Церкви, відданість Божій Матері, і, перш за все, любов до Святого Писання. Однак його сучасники відзначали, що мав вибуховий характер.

Після себе залишив величезну літературну спадщину. У наступні 389-395 рр. переклав на латинську мову багато книг Септуаґінти (грецький переклад Біблії). Протягом 24 років (382-406) переклав на латинську мову все Святе Писання. Його переклад, так звана Вульґата (що означає “загальноприйнятий”), був прийнятий Тридентським Собором в якості офіційного тексту. Також Єронім написав коментарі до багатьох книг Писання і перевів багато текстів отців Церкви. Він боровся проти єресей того часу. Останні роки провів у печері, що примикає до гроту Різдва Господа Ісуса. Помер самотній 30 вересня 419 чи 420 року. Через якийсь час його мощі були привезені до Риму. Зараз вони знаходяться у головному вівтарі базиліки Санта Марія Маджоре. Це один з чотирьох великих вчителів Церкви, покровитель відлюдників, вчених, тлумачів, книгопродавців і студентів.

Іконографія змальовує святого Єроніма частіше як великого спокутника в довгому халаті або як оголеного старця в пов’язці на стегнах, виснаженого постами. Іноді він представлений в капелюсі кардинала, який є алюзією на його функцію секретаря, або сидячого за робочим столом. Атрибути святого: череп, голуб, камені, книга, лев біля ніг, ручне левеня, модель церкви, перо, труба, що нагадує Страшний Суд і верблюд.