Тезе, життя у майстерні та кілька тисяч католиків поруч: паломницька подорож до Латвії

Цього року відкрив для себе паломницькі подорожі. Тому коли мені запропонували поїхати на Різдвяну зустріч спільноти Тезе, яка зараз проходить у Латвії, то відразу зрозумів, що варто погоджуватися.

Про одну з паломницьких подорожей — зустріч молоді з папою Римським Франциском І, яка проходила у липні цього року у Кракові, розповідав у минулих постах. Бажання знову доторкнутися до спільноти молодих активних людей з різних країн привели до Риги. Адже саме у столиці Латвії цього року проводиться Різдвяна зустріч Тезе.

Речі нашої групи

Наш автобус вміщує більше 50 паломників. Переважно це мешканці Тернополя та Чоркова, кілька львів’ян та троє полтавців. Вже з неділі ми подорожуємо з цією веселою компанією і ні хвилини не шкодуємо про це. Наші лідери — отці Мар’ян та Роман з Чорткова — вклали дуже багато організаторських зусиль, щоби все вдалося. І ця подорож обіцяє стати наймасштабнішою у житті і незабутньою.

Що таке Тезе?

Тезе — це міжнародна християнська спільнота із однойменного села у Франції. Її у 1940 році заснував брат Роже, який переїхав до Франції із Швейцарії, і залишався її головою аж до своєї смерті 2005 року. Хворіючи на сухоти, він вирішив створити спільноту, яка могла б жити згідно з «основними тезами Євангелія — простотою і добротою серця».

^{Брат Роже, засновник спільноти Тезе (фото João Pedro Gonçalves)}

Сьогодні спільнота налічує більше ніж сто монахів різних національностей, що представляють Протестантську та Католицьку Церкви.

З 1978 року ця спільнота проводить Різдвяні зустрічі. Перша проходила у Парижі і місто наступної оголошують наприкінці попередньої. На 38-ій зустрічі (з 2015-ого на 2016-ого) у Валенсії (Іспанія) оголосили Ригу. Тому всі «тезешники» прибули сюди.

Доброта латвійська

Варто відзначити, що організація цього заходу на дуже високому рівні. Якщо вірити волонтерам, то українців на події приїхало більше 2500 чоловік. За цим показником випереджають тільки поляки (їх тут десь 5000).

^{Збір груп з різних країн у Міжнародному Виставковому Центрі}

Серед тих, хто приїхали, учасники за бажанням можу стати волонтерами. Частина з них, після невеликого навчання, пояснюють деталі організації для нових груп паломників. Таким чином механізм стає самовідтворюваним.

^{Волонтер зі Львова навчає нашу групу}

Як і у липневій зустрічі з Папою Римським, домом для паломників стають родини парафіян. Нам як і минулого разу, надзвичайно пощастило. Зараз наше помешкання — студія-майстерня дружини доброго латвійця Карлеса Фрейберга. Тут величезний простір, наповнений картинами, фарбами і мольбертами. На наступні три дні ця майстерня для нас шістьох — справжній дім.

Частини студії, де ми живемо

Фрейберг, здається, подбав про все — єдиним його промахом (якщо можна так сказати) стала відсутність інтернету. Але, поки ми були поза будівлею, він розпитав пароль до вайфаю у свого сусіда, щоб виправити недолік. Коротше, ви зрозуміли, що це людина надзвичайної доброти.

Крім того, нам здається, що це публічна людина, просто ми ще не розуміємо, хто це. Адже місцеві журналісти незабаром прийдуть брати у нього з дружиною інтерв’ю з приводу того, що він приймає у себе паломників. Тому, можливо, розповімо латвійським ЗМІ про Україну.

Тисячі сердець в унісон

Сьогодні згідно плану ми мали вечірню молитву. Це дивовижне відчуття, яке дуже важко передати: тисячі молодих людей з багатьох країн світу зібралися у одному місці і спільно моляться. Все це дійство супроводжується хором з чудесними голосами та віртуозним оркестром.

Спільнота під час вечері

Єдина прикрість — що це дійство просили не фотографувати, щоби не відволікати паломників від молитви. Але впевнений, що ще буде можливість показати цю красу.

Фото з офіційної спільноти

Що чекає далі?

Наступні дні у Ризі мають стати доволі насиченими. Вже зранку ми вирушаємо до своєї локальної парафії. Протягом дня по місту ми відвідуватимемо різні семінари (хочеться потрапити на історії очевидців, пов’язаних з боротьбою латвійців з радянською окупацією).

Так само вечорами нас чекатиме спільна багатотисячна молитва. Кульмінацією програми має стати зустріч Нового Року — одного з наймасштабніших у житті, оскільки він конкуруватиме з НР на Євромайдані 2013/2014.

Одним словом, все найцікавіше ще попереду. Звісно, перебуваючи в Ризі, дуже хотілося потрапити до редакції видання «Meduza». Але через те, що половини редакції зараз немає на роботі, а ще половина має дуже жорсткі дедлайни, то зустрітися не вийшло.

Проте навіть без «Медузи» наступні 4 дні обіцяють бути дуже яскравими. Вірю, що так і буде.

Роман Повзик, парафіянин храму Пресвятої Тройці м. Полтави